Енеїда

Далi до Ярба-царя завертае вона своi кроки,

Серце у нього словами розпалюе, лють викликае.

Вiн, син Аммона i нiмфи, умкнутоi вiд Гарамантiв,

Храмiв величних Юпiтеру сто збудував у широкiм

200 Царствi й жертовникiв сто i на них посвятив невгасиму

Ватру, i божу сторожу невпинну. Долiвка спливала

Кров'ю жертовною, квiти всiлякi вiнчали одвiрки.

Розгарячившись вiстями вiн прикрими, в приступi лютi

В храмi, як кажуть, посеред богiв, перед iх вiвтарями,

205 Руки до неба пiднiсши, Юпiтеру щиро молився:

«О всемогутнiй Юпiтер, якому народ маврусiйський

В жертву злива на бенкетах своiх, на мережаних ложах,

Вакха ленейського дар, чи ти бачиш, що дiеться вколо?[91 - Вакха ленейського дар – вино.

Батьку, чи ж марно громiв боiмося, що iх посилаеш?

210 Може, i в хмарах слiпi блискавки, що страшать нас,

І гуркiт Їх вже безсилий? Ось жiнка, блукальниця в нашiй краiнi,

Поле купила i мiсто на нiм заснувала, а ми iй

Це узбережжя дали для ужитку за нашим законом, —

Сватання смiла вiдкинуть мое, а прийняти Енея

215 На царювання.

Бороду й волос, вiд мазей вологий, тюрбаном меонським[92 - Тюрбан лiвонський – фрiгiйська шапка iз стрiчками, яку пiдв’язували пiд бородою;…вiд мазей вологий… – Намазувати волосся пахучими мазями вважалося ознакою рознiженостi, непристойностi.]

Нинi пiдв'язуе й править загарбаним. Ми ж тобi жертви

В храмах приносим дарма й лиш пустим потiшаемось блиском».

Вислухав батько всевладний, як при вiвтарi вiн молився,

220 Й очi на мури царицi звернув, на закоханих пару,

Що призабули про славу людську, й до Меркурiя мовить,

Й ось що Юпiтер йому доручае: «Послухай, мiй сину,

Клич-но Зефiрiв до себе, й на крилах лети, i наказ мiй

Швидко неси крiзь повiтря вождевi дарданському, десь вiн

225 Долi шука в Карфагенi тiрiйському й не пам'ятае

Мiст, що iх доля йому присудила.

Нам обiцяла колись його мати вродлива й два рази

Вирвала цiлим iз грецькоi сiчi.[93 - …два рази вирвала цiлим iз грецькоi сiчi. – Раз вiд меча Дiомеда («Ілiада», V, 311 i далi), вдруге, коли греки руйнували Трою.] Казала, що буде

Владарем вiн у Італii, повний могутньоi сили

230 Й гуку военного, сплодить потомство достойного роду,

Кровi тевкрiйськоi, що вiн пiдкорить весь свiт своiй владi.