Таємниця патера Брауна = The Secret of Father Brown

 – Це i е проста, нудна iстина?

– О, нi! – вiдповiв патер Браун.

Вiтер завив на прощання в далекому бору, немов насмiхаючись над ними, i замовк. Патер Браун продовжував задумливо та спокiйно:

– Я кажу все це лише тому, що ви вважаете неможливим пов’язати тютюн iз дiамантами або свiчки з колiщатками. Десять неправдивих свiдчень задовольнять свiт, десять хибних теорiй пасуватимуть до таемницi замку, але нам потрiбно одне, справжне пояснення. Чи немае там ще чогось?

Крейвен засмiявся, Фламбо посмiхнувся, встав i пiшов уздовж столу.

– Пункти п’ять, шiсть i сiм, – сказав вiн, – абсолютно безглуздi. Ось стрижнi вiд олiвцiв. Ось бамбуковий цiпок iз роздвоеним кiнцем. Може, ними скоiли злочин, але який? Злочину немае. І загадкових предметiв бiльше немае, крiм молитовника i кiлькох мiнiатюр, якi зберiгаються тут iз доби Середньовiччя, – мабуть, родинна пиха у графiв сильнiша за пуританство. Ми долучили цi речi до справи лише тому, що вони якось дивно зiпсованi.

Буря за вiкном пригнала до замку вали темних хмар, i в довгiй кiмнатi було зовсiм темно, коли патер Браун узяв до рук молитовник.

Темрява ще не вiдступила, коли вiн озвався, але голос його змiнився.

– Пане Крейвен, – сказав вiн так дзвiнко, наче помолодшав на десять рокiв, – ви ж маете право оглянути могилу? Поспiшаймо, треба скорiше розгадати цю страшну справу. Я б зараз же пiшов на вашому мiсцi!

– Чому? – здивувався детектив.

– Тому що все серйознiше, нiж я гадав, – пояснив священик. – Тютюн i камiння можуть бути тут зi сотнi причин.

Але цьому е тiльки одна причина. Дивiться, молитовник i мiнiатюри не псували, як мiг би iх зiпсувати пуританин. З них обережно вийняли слово «Бог» i сяйво над головою Немовляти Ісуса. Так що берiть свiй папiр i гайда оглянемо могилу. Вiдкриемо труну.

– Про що ви базiкаете? – спитав iнспектор.

– Я кажу про те, – вiдповiдав священик, перекриваючи голосом ревiння бурi, – що сам Сатана, можливо, сидить зараз на вежi замку i реве, як сто слонiв. Ми зiткнулися з чорною магiею.

– Чорна магiя, – тихо повторив Фламбо, занадто освiчений, щоб у неi не вiрити.

 – А що ж тодi означае все iнше?

– Якусь гидоту, – нетерплячився патер Браун. – Звiдки менi знати? Може, тютюн i бамбук потрiбнi для якихось тортур. Може, шаленцi iдять вiск i сталевi колiщатка. Може, з графiту роблять мерзенний наркотик. Найпростiше вирiшити загадку там, на кладовищi.

Чи спiврозмовники зрозумiли його, але послухалися i пiшли, поки вечiрнiй вiтер не вдарив iм в обличчя.