Украдене щастя (збірник)

І се також певне, що висловив Мiль[127 - Мiлль Джон Стюарт (1806—1873) – англiйський фiлософ та економiст, дослiдник питань спiввiдношення свободи волi та суспiльноi влади.],

Що тiльки висока, величная цiль

Упавшого може пiдняти.

Ми ниньки в упадку подвiйно тяжкiм;

Нiхто нас не любить, не маем на кiм

Опертися в хвилi негоди.

Своеi держави не маем давно,

Лишилось нам предкiв надбання одно:

Здобутii ними народи.

Лишились безсмертнii унii тi,

Непорванi зв’язки i шлюби святi,

Заключенi скрiзь добровiльне,

Та сума симпатiй покревних племен,

Що нам запевняла вiд давнiх-давен

Пановання в них неподiльне.

Пiдношу се з натиском, панство мое:

Се плуга, не шаблi пановання е,

Культурности, а не розбою;

Ми не для забору у край сей iшли,

А в жертву себе ми йому принесли,

Його захищали собою.

Ми свiтло прогресу у варварства тьмi.

Що гнувся народ сей у панськiм ярмi —

Потрiбно було й натурально:

Ми вищi iдеi плекали в той час,

Вiн працi, порядку навчився вiд нас,

Втягнувся, пiднiсся морально.

Отее, мое панство, е наш заповiт,

Котрим живемо ми вже тисячу лiт,

Його нам забути не вiльно!

Що хлоп збунтувався, се сумно – та нам

Не мститься, а дбать, щоб вiн каявся сам,

Пiддався нам знов добровiльно.

Що всiх непокiрних ми витяли впень,

Се добре, та е се пiвдiла лишень, —

А друге почнiмо в сiй хвили.

Зробiм, щоб пiзнали безглуздий свiй гнiв,

В нас бачили своiх природних панiв,

Щоб нас шанували й любили.

Канчук, конфiската, вiдбирання прав,

Гнiт, здирство, усе те, що раяв пан граф, —

Тепер се е анахронiзми;

Хосен з них непевний, а певний скандал.

Що скаже Європа? Перед трибунал

Історii станем якi ж ми?

Се, панство кохане, не фрази пустi:

Усе для нас мусять лишиться святi

Традицii нашого роду.

Як згодяться буки, жандарми, раби

І той наш величний девiз боротьби:

«За нашу i вашу свободу»?

Тепер органiчноi працi пора!

Хай згине шляхетська натура стара,

Шляхетське недбальство й неробство!

Полiтика наша така мае буть,

Щоб землю i серце народу здобуть,

Uobywatelic to chlopstwo[128 - З цього мужицтва зробити громадян (польськ.

На економiчному полi в сих днях,

У банках, щадницях, спiлках, копальнях

Чекае нас праця подвiйна;

У моiм умi вже малюеться враз

Широка, багата, спасенна для нас

Полiтика iнвестицiйна.

Кiнчу.