Украдене щастя (збірник)

118

Ада – одна з дружин Ламеха, яка народила йому Іявала та Іювала (Бут. 4:19).

119

…Мов Юда той серед Синедрiону, Котрому вiн Христа продав на муки… – Юда Іскарiот – один з дванадцяти апостолiв, iхнiй скарбник, що зрадив Ісуса Христа, видавши його (за винагороду в тридцять срiбнякiв – цiну раба) Синедрiону – Верховному суду та урядовi юдеiв у складi сiмдесяти старiйшин, первосвященикiв (садукеiв) та законовчителiв (фарисеiв) на чолi з головним первосвящеником Каяфою.

У переносному значеннi Юда – символ зрадника, боговiдступника загалом.

120

…налляти Менi крiзь вухо в саму душу трут и… – Можливо, алюзiя з трагедii В. Шекспiра «Гамлет», у якiй Клавдiй убивае свого брата, Гамлетового батька, вливаючи йому отруту у вушну мушлю. Пор. реплiку привида батька Гамлета у перекладi П. Кулiша за редакцiею та з передмовою І. Франка: «А дядько твiй пiдкравсь до мене спевна З проклятим соком блекоти в пуделку І влив отруту в дверi мого вуха» (Шекспiр У.

Гамлет, принц данський / Переклад П. Кулiша. – Львiв, 1899. – С. 34).

121

Вiдiйди, сатано! (Лат.). – Упоряд.

122

Дуже болить (польськ.). – Упоряд.

123

Про майбутне (лат.). – Упоряд.

124

Я сказав! (Лат.) – Упоряд.

125

Тьфу! (Франц.) – Упоряд.

126

Монтеск’е Шарль-Луi (1689—1755) – французький правник i фiлософ, який розробляв принципи демократii.

127

Мiлль Джон Стюарт (1806—1873) – англiйський фiлософ та економiст, дослiдник питань спiввiдношення свободи волi та суспiльноi влади.

128

З цього мужицтва зробити громадян (польськ.). – Упоряд.

129

Битва коло Саламiни – морська битва грекiв iз персами, що вiдбулася у вереснi 480 р. до Р. Х. в Егейському морi, у вузькiй протоцi бiля м. Саламiна, i завершилася перемогою 310 грецьких кораблiв пiд проводом спартанця Еврiбiяда (за планом Фемiстокла) над переважними силами перського флоту.

130

…стовп огнистий, Що вiв жидiв з неволi фараона… – Алюзiя зi Святого Письма; знамення Господне, знак Божоi присутностi. Пiд час виходу гебреiв iз египетськоi неволi, Господь показував народовi шлях у пустелi, йдучи перед ним уночi у виглядi вогненного стовпа (Вих. 13:21).

131

Мене пожерло озеро студене… – алюзiя з «Божественноi комедii» Данте Алiгiерi (Частина І. «Пекло»).