Енеїда

Шальовки кращi – сосновi. Просякнутi живицею, вони порiвняно стiйкi проти гниття. // Лемiшка – див. коментар: І, 27.

13

Дудка – див. коментар: І, 28. // Очiпок – головний убiр замiжньоi жiнки у формi шапочки, iнколи з подовжнiм розрiзом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане пiд ним волосся. Венера, так само як i Юнона, одягла святковий убiр украiнськоi молодицi, але вже iнший, вишуканiший, яскравiший, як подобае богинi краси й кохання, та ще й молодшiй за вiком вiд Юнони. Замiсть аскетичноi кибалки, що лишае вiдкритим тiльки лице, у неi грезетовий, тобто парчевий, очiпок.

// Кунтуш з усами люстровий (люстрин – дорога шовкова тканина з глянцем; уси – нашивками iз золотоi i срiбноi тасьми). Кунтуш – верхнiй жiночий одяг. Мав одкиднi й розрiзнi рукава, так званi вильоти. Жiнки могли носити кунтуш i зовсiм без рукавiв. Вiн мав вилоги на грудях, у талii щiльно стягувався гапликом без пояса. // Ходить на ралець – по нарочитим (помiтнiшим) праздникам ходить на поклон с подарками (К. ). Венера хоча i йде до Зевса «на ралець», проте не бере з собою хлiба i не веде мови про подарунки, як це робила Юнона пiд час вiдвiдання Еола (І, 4). Ритуали пiд час вiдвiдання рiдного батька – не обов'язковi, а давати хабара – суперечить життевiй правдi. Натомiсть вона бере батька слiзьми.

14

Зевес – у грецькiй мiфологii (у римськiй – Юпiтер) бог грому i блискавки, найстарший мiж небожителями. В «Енеiдi» Котляревського iнколи фiгуруе пiд iменем Йовиш, на польський лад.

// Сивуха – звичайна, невисокого гатунку горiлка, недостатньо очищена. // Восьмуха – восьма частина кварти (близько 125 грамiв). // Кварта – кухоль, десята частина вiдра (К.). У добу феодалiзму на Украiнi, навiть у кiнцi XVIII ст., пiсля ряду заходiв уряду Росiйськоi iмперii по унiфiкацii мiр i ваги, спостерiгаеться iх велика рiзноманiтнiсть. Інодi просто неможливо перевести давню мiру на сучасну систему мiр. «…Не тiльки кожне мiсто i мiстечко, але навiть багато продавцiв мали своi особливi мiри. Так… для мiряння рiдини служили: вiдро, вiдерце, кварта, яких мiстилося в казенному державному вiдрi 24. Зустрiчаеться також мiряння куфами, барилами, носатками, але цi останнi були власне не мiрами, а посудиною тiльки приблизноi величини, так, наприклад, куфа мiстила 18-40 вiдер» (Попытка к уравнению мер и веса в Малороссии XVIII в. /К. с. – 1889. – № 7. – С. 231). // Ійон – бач.