Економка. Переклад українською – Ольга Блик

Алла теж тягнеться до нього губами, а потiм дбайливо стирае помаду з його щоки.

– Аллочка, ти чудово виглядаеш, – вигукуе хтось iз гостей i Аллочка посмiхаеться з почуттям повноi перемоги над Тамарою.

– Я стараюся, – промовляе вона, – ти ж знаеш, я iду в Париж наступного тижня!

– Я завжди знав, що ти випередиш Семена, – жартуе хтось, – Париж – це твое мiсто!

Алла знову посмiхаеться, мовчки погоджуючись.

Розваги тривають. Я дивлюся, чи все в порядку, хлопчики-офiцiанти працюють чудово, i я розумiю, що менi тут робити нiчого.

Йдучи, я краем ока бачу боротьбу рук пiд столом – тепер Семен Михайлович хоче взяти Тамару за руку, а вона вириваеться. «Дитячий садок!» – думаю я i йду на кухню.

Тут гарно. Основнi страви вже на столi i в кухнi вiдносний порядок. Я наливаю собi каву i дивлюся у вiкно. Буде час, коли на таких святах головною героiнею буду я. Потрiбно лише почекати.

Менi шкода Тамару.

Коли вона забiгае на кухню, на обличчi ii видно злiсть разом iз розгубленiстю – сумiш дуже невдала для ii нiжного личка.

– Ти б так зробила? – доскiпаеться вона до мене, – Ти б приперлася на день народження колишнього чоловiка?

Гостi чудово веселяться без Тамари. Напевно, нiхто навiть не помiтив ii вiдсутностi. Вдосталь намилувавшись ii красою, вони перейшли до веселоi розмови, а Тамарi стало нудно.

Я не пiдтримую зi своiм колишнiм чоловiком нiяких вiдносин, тому менi важко вiдповiсти на ii запитання. Не думаю, що Алла ловить кайф вiд цiеi вечiрки, але iй явно потрiбен був цей хiд.

І вона знае, що робить. Тамара, як багато красивих жiнок, розумом своiм може дiйти тiльки до половини справи. Глибини чиеiсь пiдступностi iй недоступнi. Вона i зi своею пiдступнiстю не може розiбратися до кiнця. Менi шкода ii, але думаю, зараз мiй жаль iй не потрiбен.

– Нi сорому, нi совiстi, – аж палае Тамара.

– Ви така красива, – обережно кажу я, не знаючи, як ii втiшити.

– Слухай, давай будемо на «ти»? – несподiвано пропонуе Тамара.– Коли менi говорять «ви», я вiдчуваю себе у вiцi Клари Цеткiн.

Я мало що знаю про вiк Клари Цеткiн, але розумiю, що Тамарi зараз не вистачае подружки ii вiку – гостi всi набагато старшi i iм зручнiше вважати Аллу дружиною Семена Михайловича.

– Добре, – погоджуюсь я. Дiйсно, так набагато простiше.

– Ну що робити, скажи? – питае вона.

– Будь поруч, – раджу я.

– Так втомилася я грати цю наiвну дурепу, – зiтхае Тамара. – Вона, гадина, знае, що робить. Дiтки ж ii залишаються тут.