Марія Пустельна, або Історія одного лева

Марiя Пустельна, або Історiя одного лева

Петро Немировський

«Гурiй любив левiв. Дитиною вiн не грався з iншими м’якими iграшками – нi з ведмедиками, нi iз зайченятами. Не просив батькiв купити йому якусь живу тваринку – нi собаку, нi хом’яка. Тiльки лева». Так починаеться ця повiсть, герой якоi – Гурiй, грек з Одеси, талановитий художник. Життя Гурiя було наповнене великими пригодами, спокусами та стражданням. Основний мотив повiстi – долi рiзних людей у свiтлi евангельських iстин, мiстичний зв’язок iсторичного минулого i сьогодення.

Книга содержит нецензурную брань.

Марiя Пустельна, або Історiя одного лева

Петро Немировський

Переводчик Ирина Гаркуша

© Петро Немировський, 2023

© Ирина Гаркуша, перевод, 2023

ISBN 978-5-0059-6665-0

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Петро Немировський

МАРІЯ ПУСТЕЛЬНА

або

ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛЕВА

Переклад: Ірина Гаркуша

Глава 1

Гурiй любив левiв. Дитиною вiн не грався з iншими м’якими iграшками – нi з ведмедиками, нi iз зайченятами.

Не просив батькiв купити йому якусь живу тваринку – нi собаку, нi хом’яка. Лише лева.

Його дитяча кiмната нагадувала лев’ячий розплiдник. Плюшевi, пластмасовi леви рiзноманiтних розмiрiв валялися на столi i пiд лiжком. А на подушцi лежав найулюбленiший – великий, свiтло-горiховий, iз м’яким тулубом, темно-жовтою гривою i червоним носом. Лев цей мав видатне iм’я – Лев. Вiрний i розумний, вiн дивився на Гурiя чорними вiдданими очима, наповнюючи серце дитини почуттям впевненостi у собi.

Тому Гурiй не боявся залишатися у кiмнатi на самотi, навiть коли мама вiдкладала книгу, вимикала свiтло i уходила, нещiльно прикривши за собою дверi.

Через щiлину у дитячу пробивалася з коридору смужка свiтла, у вiкнi сяяв мiсяць. Тому в кiмнатi розгледiти можна було багато чого: годинник на стiнi, письмовий стiл iз фарбами та папером на ньому i самого Гурiя, який гладив по жорсткiй гривi вiрного Лева.

По нацiональностi Гурiй був греком.

Греком, що народився i вирiс в Одесi. Його дiд Йонос був священником, настоятелем тутешньоi грецькоi парафii.

Як вiдомо, греки на територii Одещини мешкали ще з часiв Вiзантii, навiть ранiше. Але особливо активно вони почали заселяти це мiсто у ХІХ столiттi, коли Одеса отримала статус «порто-франко» i перетворилася на зону безмитноi торгiвлi. Жорсткi утиски з боку Туреччини також змушували грекiв переселятися до царськоi Росii.