Нещоденний щоденник

Це iсторiя героiчноi боротьби украiнцiв за незалежнiсть, виснажливих i кровопролитних битв на два, а фактично, якщо врахувати польський, – на три фронти, наголосив Іваничук. Ту iсторiю авторовi допомiг написати старший брат, що воював в УПА i був чи не найкращим консультантом. На думку Романа Іваничука, твiр особливо потрiбен на сходi Украiни, де автора ще недавно погiрдливо називала бандерiвцем. Рух опору украiнцiв не мав аналогiв, бо в iнших краiнах опирався на пiдтримку своеi держави, – наша ж УПА була воiстину народним формуванням, i народ пiднявся до усвiдомлення необхiдностi годувати й зодягати свою армiю.

Не обiйшлося й без ложки дьогтю у загалом щирому й теплому вшановуваннi 74-лiтнього метра украiнськоi лiтератури. Книговидавець зi Львова Олександр Нагорний звинуватив Іваничука у колишнiй пiдтримцi президента Кучми i в тому, що депутат Іваничук проголосував за Конституцiю, яка вiдкинула iдею державноi iдеологii.

(За неi я не голосував, бо на той час вже не був депутатом, й аж нiяк наша Конституцiя не вiдкидае державноi iдеологii. – Р. І.) За це був нагороджений звинувачувальним словом «провокатор» з уст самого Іваничука та зневагою зали i миттю позбавлений слова.

Натомiсть Остап Федоришин наполягае на величi Іваничука, стверджуючи, що в Украiнi немае кращого iсторичного романiста, на творах якого виховалося кiлька поколiнь украiнських патрiотiв.

І з цим не можна не погодитись. До речi, депутат Остап Федоришин пообiцяв утiшенiй аудиторii, що при формуваннi бюджету наступного року доможеться фiнансування нового Іваничукового роману».

* * *

25 серпня. Напередоднi нашого найвеличнiшого державного й нацiонального свята – Дня Незалежностi затлiнилася в пресi й на телебаченнi безсоромна кампанiя iз знайомим бiльшовицьким душком, про яку й не випадало б нинi згадувати, якби вона не мала, як i безлiч iнших заходiв дiючоi нинi влади, антиукраiнського пiдгрунтя, – навколо щорiчного сходження Вiктора Ющенка на Говерлу, мовляв, той безшабашний натовп «нашоукраiнцiв», що супроводжуе свого лiдера на пiк Карпат, нищить рослиннiсть, залишае пiсля себе гори смiття – тож треба шкiдливу традицiю заборонити.