На нашем сайте вы можете читать онлайн «Людина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Людина
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Людина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Людина. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ольга Кобылянская) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ольга Кобилянська (1863–1942) – класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення. Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки, принесла багато «мук творчості» – чотири рази перероблювалася. Тим часом «За ситуаціями» писалася «з такою силою чуття, що, викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь – така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.
Людина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Людина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Винаймленi поля приносили мало доходу, а про частiшу продаж яких-небудь продуктiв рiдко коли можна було думати. Життя, яке вони тепер вели, було тихе та сумне, приправлене бурливими вибухами пияцтва Ляуфлера. Вiн просиджував цiлими днями в нехарних[28 - Нехарний – неохайний, брудний.] сiльських корчмах, п’ючи та сперечаючись з мужиками. Тут i вироблював iм рiзнi подання й суплiки та залагоджував iншi справи, а за те платили йому мужики горiлкою або i грiшми, котрi вiдтак пропивав знов з ними. Нiхто не здержував його бiльше вiд такого життя.
Тут будет реклама 1
Коли при суперечцi попадав у злiсть, поводився, наче божевiльний. Одного разу вернувся вiн бiльше, як звичайно, пiдпитий додому. На його вид впала радникова в таке роздразнення, що не могла спокiйно заховуватись. Вона лаяла, проклинала й казала йому назад вертати туди, де провiв цiлий день. На столi бiля нього лежав великий залiзний молоток; розлючений ii словами, шпурнув ним у жiнку. Близесенько бiля ii виска пролетiв вiн i упав Оленi перед ноги. Наче розлючена вовчиця, кинулась вона на нього i потрясла його сильними руками.Тут будет реклама 2
– Гадюко! – кричав вiн несамовитим голосом. – Кара Божа! Вiдчепися, коли не хочеш почути оцього молотка, щоб раз назавжди успокоiлась!
Далi махнув за нею рукою, щоби ii ударити, однак втрафив уже в воздух. Вона звернула голову до нього, i страшний зимний усмiх викривив iй уста.
– Зноси тягар, батьку, доки ще мати живе. Не забувай, однак, що родичi виннi, коли дiти суть для них тягарем, – i вийшла.
Вона була тою, котра управляла цiлим господарством i на котроi плечах спочивав гаразд цiлоi родини.
Тут будет реклама 3
Так – цiлоi родини. Вiд двох рокiв проживала й Ірина при родичах, та вже вдовицею. А наймолодшу Геню виекспедiйовано назад додому, – «щоби привикла до вiдповiдних обставин та мала образ своеi будучини, – як писала найстарша. – За урядника не вийде, бо тим грошей треба, а позаяк не е гарною, то ще найлучче буде випровадити ii на добру газдиню й охоронити ii вiд усякоi вищоi освiти, котра в нашiй родинi вiдiграла таку нещасну роль…»
* * *
Була осiння сонячна днина… Пiзно по обiдi.
Тут будет реклама 4
В селi панувала тишина. Велика часть мешканцiв забралась на ярмарок, а й на полях не видно було нiкого. Давно позвожено все додому, й далеко та широко видно було голий простiр, – далеко, доки око засягне! Сумний, тужливий був се вид. Мимовiльно зверталось око до темного дубового лiсу, котрий, припираючи до захiдноi сторони села, становив для себе якийсь окремий свiт.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Людина, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Ольга Кобылянская! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
