На нашем сайте вы можете читать онлайн «Зібрання творів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Зібрання творів

Автор
Дата выхода
12 марта 2021
Краткое содержание книги Зібрання творів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Зібрання творів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Стус) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До цього зібрання творів увійшов практично весь творчий доробок унікального українського письменника. Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної, а також сатиричної поезїї. Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів. Вірші Стуса наповнені філософсько-експресивними образами шляху, долі, мотивами самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини. У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та рефлексії щодо табірного існування. Є у нього і натурфілософські роздуми щодо краси світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби. За переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. Герой України посмертно.
Зібрання творів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Зібрання творів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І видалося на едину мить,
що нiч горить, i ми горим, i небо,
розпечене, вже рятувати треба,
бо спалахне й одразу догорить.
Що нiч, мов магма проплива розплавлена,
що й ти, схилившись на мое плече,
шукаеш iнших i чужих ночей
i з них у снi, мов риба, виринаеш,
чужа i рiдна. Загаса вогонь.
І я один. І нiч самотня тлiе…
Боронь мене, печаль моя, боронь
того, хто боронитись не умiе.
Похолоднiло. В тебе сон пройшов,
зчорнiла нiч нас разом огортае.
– Я так бажаю…
– Завше ти бажаеш, – вiдповiла, —
i все не знати що.
* * *
Ти мене не жури.
Не треба.
Я не знаю, чи змiг би
Пожурити колись тебе…
А тепер угорi
Стiльки скорбного неба,
У провалля котрого
Лиш дуб почорнiлий пограбiлi руки простер.
Тiльки ж холодно. Холодно.
Тiльки ж рук йому не зогрiти,
Хоч би вiн дотягнувся
До найдальшоi аж зорi…
Ти мене не жури.
Заблукав я у ночi.
Нахоплюся – i тихну,
А стану —
І горлом вiдчую: не можна
Нiч зволожену
На юначих плечах до свiтання удвох донести.
Ти мене не жури,
Не кажи, що розлукою
Пахне листя i вiтер,
Пахне стежка i лiс…
Хочеш – радiстю буду,
Хочеш – буду твоею мукою.
Лиш не треба, благаю,
Тепер —
Анi слiв, анi слiз.
Лиш тепер – я не знаю,
Що зi мною, з тобою – не знаю.
Хто печальний ночами
Пише тушшю скорботу мою.
Мiсяць дуб розколов
І пильнуе за нами,
Бо згубити стежину
Я з тобою боюсь.
Тихо. Тепло. І темно.
Увiходиш ти, щемна,
В груди, в очi, у серце,
Як осiннiй терпкий настiй.
Ну, не сердься! Не сердься!
Недаремно,
О, недаремно,
Розпросторивши крила, вересень
Нас уже наздогнав.
Настиг.
ЕССЕ НОМО!
Нiяк не можу зросту я дiйти,
І в зростi зупинитися несила..
Я можу все —
Квiтчати повеснi,
Мов молоду,
Воскреслу землю,
Можу
Спинити рiчку,
Видовжить життя
Чи вкоротить його —
На все зугарен!
Я можу неба вимiрять глибiнь,
Як людськi груди вимiряють кулями.
Пiзнать непiзнане,
Щоби потому
Його навiки заховати в землю…
Менi життям даровано безсмертя
І вiчну молодiсть.
Я виростав. З землi.
І син землi,
Не можу зупинитись.
Та й спинить
Мене нiхто не може.











