Хтось сказав Мяу? Книга 1

Маленький кошеня вирiшив пройтися по двору, щоб запитати у кого-небудь, чи можна стати красивим?

Кошеня побачив за парканом, як Тетянка каталася на маленькому ослику i весело смiялася.

– Тетянко, йди, будемо Маню доiти! – покликала бабуся.

Дiвчинка злiзла з ослика, погладила його, сказала:

– Осю (так звали ослика), погуляй поки, а пiду вчитися доiти нашу козу Маню. Я ще прийду, красивий мiй!

– Іа-iа, – ослик помахав головою.

Коли Тетянка пiшла, маленький кошеня наблизився до ослика i запитав:

– А можна вас спитати?

– Іа-iа, – ослик знов помахав головою.

– А ви красивий?

– Тетянка каже, що красивий, – гордо вiдповiв ослик.

– А як стати красивим? – запитав кошеня.

– Красивим треба не ставати, iм треба бути, – сказав ослик.

– А як iм бути?

– Красивим може бути кожен, – додав ослик.

– Навiть страшненький? – здивувався кошеня.

– Навiть страшненький! – пiдсумував ослик.

Кошеня клiпав вiями, нiчого не розумiючи.

– Красивим треба бути не зовнi, а в душi, – почав пояснювати Ося, – треба робити хорошi справи, робити вчинки, робити добро.

– Якi добрi справи може робити маленьке кошеня? – перейнявся кошеня.

– Пiдемо, покажу, – запропонував ослик.

Ося i кошеня пiшли до сараю, де Тетянка доiла козу Маню.

– Дивись, коза красива? – запитав ослик.

Кошеня подивився на козу, здивувався, що ж в нiй красивого.

– Слiдкуй, – сказав Ося i вони завмерли в травi.

Подоiвши козу, Тетянка вiддала бабусi бiдончик з молоком, а сама почала розчiсувати Маню.

– Моя красуня, – примовляла дiвчинка, – зараз я тобi заплету косичку. Моя розумниця, Маняша-красуня.

– Зрозумiв? – запитав ослик.

– Нi, – сказав кошеня i знизав плечима.

– Ну, Маня – красуня, тому що дае всiм смачне молоко, – роз'яснив ослик, – зрозумiв?

– Зрозумiв, – задумливо сказав кошеня.

– Пiдемо сюди, – покликав ослик i вони пiшли ближче до сараю.

Бабуся зiбрала яйця, якi знесла строката курочка.

– Розумниця моя, красуня моя, – хвалила бабуся.

– Зрозумiв? – запитав ослик у кошеняти.

– Зрозумiв, – вiдповiв кошеня, – я пiду.

Кошеня пiшов в альтанку, де стояла iхня коробка. «Де я вiзьму молоко? Де я вiзьму яечко? – думав кошеня. – У мене ж нiчого немае».