Рілла з Інглсайду

– Сьогоднi в «Справах» надрукували слова Лорда Кiтченера, який сказав, що вiйна триватиме три роки, – iз сумнiвом зауважила Рiлла.

– Я не знаю цього Лорда Кiтченера, – стримано вiдповiла Сьюзан, – але смiю зауважити, що вiн може помилятися, з людьми таке часто трапляеться. Твiй тато каже, що вiйна завершиться через кiлька мiсяцiв, а я вiрю його словам не менше, нiж якомусь Лорду Нiхто. Тому давай заспокоiмося, довiримося Всемогутньому й вичистимо тут усе. Я вже наплакалася. Сльози – марна трата часу, ще й бентежать усiх.

Джем i Джеррi того вечора пiшли до Шарлоттауна, а через два днi повернулися у вiйськовiй формi. Глен гудiв вiд захоплення. Життя в Інглсайдi раптово стало напруженим, сповненим трепету. Панi Блайт та Нан трималися, на диво, мужньо й усмiхалися. Панi Блайт та панна Корнелiя уже взялися органiзовувати Червоний Хрест. Лiкар та пан Мередiт збирали чоловiкiв для Товариства Патрiотiв. Рiлла, вiдiйшовши пiсля першого шоку, незважаючи на головний бiль, бачила в усьому своерiдну романтику. Джем справдi мав неймовiрний вигляд в унiформi.

Приемно усвiдомлювати, що канадськi хлопцi так швидко, хоробро, без вагань вiдповiдають на клич своеi Батькiвщини. Рiлла, iдучи посеред дiвчат, чиi брати не вiдгукнулися на цей заклик, високо тримала голову, а у власному щоденнику записала:

«Вiн чинить так, як я б вчинила

Якби була в життi я сином»[13 - Цитата з поеми «Володарка Озера» Вальтера Скотта (прим. пер.).].

саме це вона мала на увазi. Якби вона була хлопцем, вона б, звiсно, пiшла також! У неi не було жодних сумнiвiв.

Вона думала, чи це погано почуватися щасливою, тому що Волтер оклигае вiд лихоманки не так швидко, як вони сподiвалися.

«Я б не витримала, якби Волтер пiшов, – писала вона. – Я дуже люблю Джема, але Волтер означае для мене бiльше, нiж будь-хто на цьому свiтi, я б померла, якби вiн пiшов. Схоже, вiн дуже змiнився за останнi кiлька днiв. Вiн зрiдка розмовляв зi мною. Думаю, вiн також хотiв пiти й почувався жахливо, бо просто не мiг. Вiн взагалi не ходив анi з Джемом, нi з Джеррi.

Нiколи не забуду обличчя Сьюзан, коли Джем повернувся додому у формi. Здавалося, що вона от-от заплаче, але вона тiльки сказала: «У тебе вигляд, наче в справжнього чоловiка в такiй формi». Джем засмiявся. Вiн не образився на те, що Сьюзан вважала його ще дитиною. Усi навколо зайнятi, окрiм мене. Якби ж я могла зробити хоча б щось, але нiчого не спадае на думку. Мама, Нан i Дi постiйно зайнятi, а я просто самотньо броджу навколо, наче привид.