Енн з Лопотливих Тополь

З неi добра вчителька… трохи моралiстка… та ii не особливо хтось любить. А вона цим анiтрохи не переймаеться! Схоже, у неi немае нi друзiв, нi родичiв, нi сусiдiв у кiмнатi в понурому на вигляд будинку на бруднiй маленькiй Темпл-стрiт. Вона абияк вдягаеться, нiколи не з’являеться в товариствi й уважаеться ‘‘сiрою мишкою’’. Вона страшенно гостра на язик, а учнi як вогню бояться ii в’iдливих зауважень. Розказують, що коли вона зводить своi густi чорнi брови й протягуе слова, вони стають податливими як м’якоть. Шкода, що я не можу зробити те ж з Принглами.

Але менi явно не варто брати учнiв, як вона, у лещата. Я хочу, щоб дiти любили мене.

Попри те, що iй, вочевидь, завиграшки вдаеться приструнчити учнiв, вона тiльки те й робить, що вiдсилае до мене декого з них… особливо Принглiв. Знаю, вона робить це зумисне, а я жалюгiдно впевнена, що вона тiшиться з моiх нещасть, i була б рада, якби я зазнала поразки.

За словами Ребекки Дью, вона нiкого не пiдпускае близько до себе. Удови кiлька недiль запрошували ii на вечерю… добрi душi завжди так роблять, щоб розважити самотнiх, i подають на стiл найсмачнiший ‘‘Цезар’’… проте вона так i не вiдповiла.

Тож вони облишили цю затiю, бо, за словами тiтки Кейт ‘‘iснують певнi межi’’.

Подейкують, що вона дуже розумна, спiвае й декламуе… язик у неi гострий, як у Ребекки Дью… проте й норов той самий. Якось на благодiйнiй вечерi тiтка Чаттi попросила ii щось продекламувати.

– Нам здалося, що вона вкрай нечемно вiдмовилася, – розповiла тiтка Кейт.

– Просто гаркнула, – додала Ребекка Дью.

У Кетрiн глибокий гортанний голос… майже чоловiчий… i справдi схожий на гарчання, коли вона не гуморi.

Вона не красуня, але могла б себе показати. Вона смаглява, з довгим розкiшним чорним волоссям, вiчно прибраним з високого чола й незграбно скрученим вузлом на шиi. Їi яснi свiтлi бурштиновi очi, що дивляться з-пiд чорних брiв, контрастують iз темним волоссям. У неi прекраснi вуха, яких не потрiбно соромитися й ховати, i я ще нi в кого не бачила таких прекрасних рук, як у неi.

А ще Кетрiн мае гарно окресленi вуста. Проте вдягаеться вона жахливо. Схоже, у неi винятковий хист добирати одяг тих кольорiв i фасонiв, якi iй не варто носити. Вона носить сукнi темно-зелених матових i тьмяно-сiрих тонiв, а вони ж роблять ii шкiру надто жовтуватою, i тканину в смужки, i через це вона, сама висока й струнка, виглядае ще вищою й худiшою. А ii одяг – завжди видаеться, що його наче корова жувала.