Будинок Мрії Енн

Пол втiлив деякi зi своiх чарiвних фантазiй у поезii, i редактори журналiв iх гiдно оцiнили, хоча часто бувае навпаки. Енн зi щирою радiстю читала вiршi Пола. Вони були багатообiцяльний.

– Ти станеш знаменитим, Пол. Я завжди мрiяла про знаменитого учня. Вiн мав стати ректором унiверситету – але великий поет навiть краще. Одного дня я зможу хвалитися, що якось вiдшмагала видатного Пола Ірвiнга. Але ж я нiколи тебе не шмагала, правда, Поле? Втратила таку нагоду! Але якось я не вiдпустила тебе на перерву.

– Ви й сама можете стати знаменитою, панi вчителько.

Я багато читав ваших робiт за останнi три роки.

– Нi. Я знаю, що я можу зробити. Я можу гарно писати, химернi нариси, якi подобаються дiтям i за якi редактори вдячно надсилають чеки. Але чогось великого я написати не можу. Єдине мiсце для мене для земного безсмертя – у твоiх мемуарах.

Шарлотта Четверта вiдмовилася вiд блакитних бантiв, але ii ластовиння не стало менш помiтним.

– Нiколи не думала, що вийду за янкi, панi Ширлi, – сказала вона.

 – Але нiколи не знаеш, що на тебе чекае, i вiн в цьому не винен. Вiн таким народився.

– Ти й сама янкi, Шарлотто, оскiльки ти вже вийшла за янкi.

– Панi Ширлi, нi, неправда! І не стала б, навiть якби вийшла за цiлий десяток янкi! Крiм того, я думала, я вирiшила не перебирати, бо хтозна, чи трапилася б менi iнша нагода. Том не п’е i не скандалить, бо багато працюе, та й взагалi, я всiм задоволена, панi Ширлi.

– Вiн називае тебе Леонорою? – спитала Енн.

– Боже, нi, панi Ширлi.

Я б не знала, до кого вiн звертаеться. Звичайно, коли ми одружувалися, вiн казав: «Беру тебе, Леонора», i хочу вам сказати, панi Ширлi, у мене вiдтодi жахливе вiдчуття, що це вiн тодi не менi говорив, i я взагалi не вийшла замiж як слiд. А тепер ви виходите замiж, панi Ширлi? Я завжди думала, що хотiла б вийти за лiкаря. Було б дуже зручно, якби дiти почали хворiти на кiр i круп. Том всього лиш муляр, але мае добрий характер. Я йому кажу йому: «Томе, можна я поiду на весiлля панi Ширлi? Я все одно збираюся iхати, але хочу мати твою згоду», а вiн: «Роби так, як добре тобi, Шарлотто, i менi теж буде добре». Добре мати такого чоловiка, панi Ширлi.

Фiлiпа з ii преподобним Джо приiхала в Зеленi Дахи за день до весiлля. Енн з Фiл мали захопливу зустрiч, яка тепер вгамувалася до затишноi приватноi розмови про все, що було i що мало статися.

– Королево Енн, ти ще бiльш королiвська, нiж завжди. Я страшенно схудла пiсля народження дiтей.