Енн із Ейвонлі

– Мартiн такий же, як i решта французiв, – з вiдразою сказала Марiлла. – На них нi на мить не можна покластися.

Марiлла розглядала покупки Енн, якi та привезла з Кармодi, аж ось почула пронизливий крик, що долинув iз заднього двору. Вже за хвилину до кухнi заламуючи руки, прибiгла Енн.

– Енн Ширлi, у чому справа на цей раз?

– О, Марiлло, що ж менi робити? Це жахливо. І це все моя вина. О, чи ж навчусь я хоч КОЛИСЬ, що треба спинитись i трохи подумати, перш нiж робити такi бездумнi вчинки? Панi Лiнд завжди казала, що колись я зроблю щось невимовно жахливе – i ось той день настав!

– Енн, ти просто нестерпне дiвчисько! ЩО ж таке ти зробила?

– Я продала джерсiйську корiвку пана Гаррiсона… ту, котру вiн купив у пана Белла… пановi Ширеру! Доллi ж у цю хвилину стоiть собi в загонi.

– Енн Ширлi, ти що, мариш?

– Хотiлося б. Але це не марення, хоча й дуже схоже на якийсь нiчний кошмар. А корова пана Гаррiсона зараз уже в Шарлоттаунi. О, Марiлло, менi здавалося, що я вже перестала втрапляти у всiлякi халепи, але зараз – найгiрша халепа в моему життi.

Що менi робити?

– Що тобi робити? Тут вже нiчого не вдiеш, дитино. Ми можемо хiба запропонувати йому нашу джерсiйську корову на замiну, якщо вiн не схоче взяти грошей. Вона нiчим не гiрша за ту, що була в нього.

– Але я бiльш нiж упевнена, що вiн жахливо розсердиться i не погодиться на таке, – простогнала Енн.

– Звiсно ж, вiн розсердиться. Здаеться, вiн дуже дратiвлива людина. Якщо хочеш, я пiду й сама йому все поясню.

– Нi, не треба, я не поведуся так пiдло, з – вигукнула Енн. – У всьому винна я, тож я не дозволю тобi прийняти покарання замiсть мене. Я пiду сама, i то просто зараз. Що швидше все закiнчиться, то краще, адже це буде просто нестерпно принизливо!

Бiдолашна Енн узяла з собою капелюха й тi двадцять доларiв i саме виходила, коли мимоволi виглянула крiзь вiдчиненi дверi комори. На столi лежав горiховий пирiг, який вона спекла вранцi… вiн мав особливо апетитний вигляд, прикрашений рожевою глазур’ю й посипаний волоськими горiхами.

Енн замислила приготувати його для п’ятничного вечора, коли ейвонлiйська молодь мала зiбратися в Зелених Дахах для органiзацii Товариства з удосконалення селища. Але чи так це було важливо, як порiвняти зi справедливо ображеним паном Гаррiсоном? Енн подумала, що пирiг може зм’якшити серце будь-якого чоловiка, а особливо того, хто змушений був власноруч готувати собi iсти, тож вона швиденько спакувала його в коробку.