Знахар

Таке припущення також висловив i голова Вiльчур, який не скупився перед слiдством на найдрiбнiшi деталi та надав вичерпний звiт про свiй вiзит до брата.

Із подальших зiзнань слуг не випливало нiчого чiткого. Панi Беата щодня вранцi iздила машиною на довгу прогулянку до парку Лазенки[16 - Улюблене мiсце вiдпочинку варшав’ян у центрi мiста.]. Водiй залишався в авто перед входом i нiколи не бачив нiкого, хто б супроводжував панi. Зате сторожi парку на показанiй iм фотографii вiдразу впiзнали панi, яка тут щодня зустрiчалася з молодим худеньким блондином у дуже пошарпаному вбраннi.

Опис того блондина не вирiзнявся якоюсь особливою прикметою.

Вивчення листiв i особистих паперiв дружини професора також не навело на жоден слiд. Пiдтверджено, що вона залишила велику суму грошей i своi коштовностi. Також не взяла хутряних речей i нiяких цiнностей, якi можна легко продати.

У письмовому столi професора комiсар Гурни знайшов револьвер iз набоями.

– Це дае менi пiдстави зробити висновок, – казав вiн головi Вiльчуру, – що професор однозначно не мав намiру вчинити самогубство.

В iншому разi взяв би зброю. Вiн також прихопив би ii з собою, якби мав намiр розправитися зi спокусником дружини.

– Чи ви думаете, пане комiсаре, що вiн мiг знати, де його шукати?

– Нi. Припускаю, що вiн навiть не здогадувався про його iснування. Такого юнака нiхто зi слуг не бачив в Алеi Бузку. Разом з тим я переконаний, що, розшукавши цю пару, ми зможемо отримати вiдповiдь на питання, що сталося з професором.

Згiдно з цiею концепцiею, комiсар спрямував слiдство на пошук панi Беати. Пiсля довгих розшукiв до нього привели шофера таксi, яке у той злощасний день вiд’iхало вiд дому професора. І вiн також не мав багато що сказати. Пригадав, що вiдвiз з Алеi Бузку на Головний вокзал молоду пристойну панi з маленькою дiвчинкою. Вона розплатилася, сама взяла валiзки i зникла у натовпi. Вивчення розкладу руху поiздiв також не надто допомогло.

Мiж дванадцятою i першою в полудень з Головного вокзалу вiдходить кiльканадцять поiздiв у рiзних напрямках.

Комiсар Гурни вже замислювався над тим, щоб подати у розшук Беату Вiльчур, коли раптом нове вiдкриття зiштовхнуло слiдство на iншу колiю.

Власне, пiд час проведення перiодичного обшуку, здiйсненого в одного зi скупникiв краденого на вулицi Кармелiтськiй, серед купи речей знайдено чорне пальто, пiджак i жилет надзвичайно великих розмiрiв.