Нарцис і Ґольдмунд

Поступово Нарцис, обiзнаний на читаннi душ, зрозумiв, що його друг належить до людей, у яких шматок iхнього життя було вирвано, якi пiд тиском якоiсь бiди або чарiв були змушенi забути частину свого минулого. Вiн зрозумiв, що простi розпитування i повчання тут марнi; вiн бачив також, що занадто покладався на силу розуму i багато говорив даремно.

Та недаремною була любов, що зв’язувала його з другом, i звичка чимало часу проводити разом. Незважаючи на глибоку рiзницю в характерах, обидва багато чого навчилися один у одного; мiж ними, разом з мовою розуму, поступово виникла мова душi i знакiв, подiбно до того, як мiж двома помешканнями, крiм дороги, по якiй можуть iздити екiпажi й вершники, виникае багато кумедних, обхiдних, таемних дорiжок: дорiжка для дiтей, стежка для закоханих, ледь помiтнi ходи собак i котiв.

Поступово одухотворена сила уяви Гольдмунда якимись магiчними шляхами проникла в думки i мову друга, i вiн трохи навчився у Гольдмунда розумiти й спiвчувати без слiв. Повiльно у свiтлi любовi визрiвали новi зв’язки вiд душi до душi, лише потiм приходили слова. Так одного разу, несподiвано для обох, у вiльний вiд занять день у бiблiотецi мiж друзями вiдбулася розмова – розмова, яка розкрила перед ними всю сутнiсть iхньоi дружби i багато чого прояснила.

Вони говорили про астрологiю, якою в монастирi не займалися i яка була тут заборонена. Нарцис сказав, що астрологiя – це спроба впорядкувати й систематизувати рiзноманiття людських характерiв, доль i приречень. Тут Гольдмунд зауважив:

– Ти постiйно говориш про вiдмiнностi – поступово я зрозумiв, що це твоя найголовнiша особливiсть.

Коли ти говориш про велику рiзницю мiж тобою i мною, наприклад, то менi здаеться, що вона полягае не в чому iншому, як у твоiй дивнiй одержимостi знаходити вiдмiнностi!

Нарцис:

– Правильно, ти влучаеш у самiсiньку точку. Справдi: для тебе вiдмiнностi не дуже важливi, менi ж тiльки вони й здаються важливими. Я по сутi своiй вчений, мое призначення – наука. А наука, цитуючи тебе, це дiйсно не що iнше, як «одержимiсть знаходити вiдмiнностi»! Краще не скажеш.

Для нас, людей науки, немае нiчого важливiшого, як виявляти вiдмiнностi, наука називаеться мистецтвом розрiзнення. Наприклад, знайти в людинi ознаки, що вiдрiзняють ii вiд iнших, значить пiзнати ii.

Гольдмунд:

– Авжеж. Якщо хтось взутий у шкарбани, то вiн селянин, а в iншого на головi корона, то вiн король. Це теж вiдмiнностi. Та вони очевиднi навiть дiтям, без будь-якоi науки.