Казки, легенди, притчі

Заплакавши, дiвчинка пiшла, а вiн скривив обличчя, що виражало нудьгу й роздратування, затим покрутив каблучку на пальцi, роздивився ii i, насвистуючи, повiльно пiшов геть.

Матiр його стояла iз садовими ножицями в руцi, налякана жорстокiстю й пихатiстю, з якою ii син приймав любов iншоi людини. Вона забула про квiти i стояла, хитаючи головою, i повторювала про себе: «Який же вiн злий. Який же вiн безсердечний».

Однак невдовзi, коли Август повернувся додому i вона закликала його до вiдповiдi, вiн, смiючись, подивився на неi своiми голубими очима без найменшого вiдчуття провини, а тодi заспiвав i почав пiдлещуватися до неi, i був вiн такий утiшний, такий милий i лагiдний, що вона розсмiялася й вирiшила, що в дитячих справах не слiд до всього ставитися занадто серйозно.

Тепер уже не всi прокази сходили хлопчику з рук. Хрещений батько Бiнсвангер був единою людиною, до кого вiн ставився з повагою, i коли Август приходив увечерi до нього в кiмнату, старий промовляв: «Сьогоднi вогню в камiнi не буде i музики теж, янголятам сумно вiд того, що ти так нечемно поводився».

Тодi Август мовчки йшов додому, падав на лiжко i плакав, а потiм кiлька днiв намагався з усiх сил бути чемним i люб’язним.

Проте вогонь у камiнi горiв дедалi рiдше й рiдше, i пiдкупити хрещеного батька не вдавалося нi сльозами, нi улещанням.

Коли Августу виповнилося дванадцять рокiв, чарiвний лет янголят у кiмнатi старого став уже далеким сном, i якщо вiн колись снився йому вночi, то наступного дня сам ставав особливо бешкетним i галасливим, i, немов полководець, проганяв своiх численних товаришiв через рiзнi перешкоди.

Його мати давно втомилася вислуховувати вiд усiх вихваляння синочка i чути, який вiн милий i люб’язний, коли вона сама мала з ним тiльки проблеми. І коли одного чудового дня до неi завiтав учитель Августа й повiдомив, що вiн знае когось, хто може вiдправити хлопчика на навчання в чужi краi, вона порадилась зi своiм сусiдом, i невдовзi потому весняного ранку до iхнього будинку пiд’iхала карета, i Август у новому гарному вбраннi сiв у неi й сказав матерi, хрещеному батьковi та всiм сусiдам: «Бувайте здоровi», бо, вiн iде на навчання до столицi.

Мати причесала наостанок його русяве волосся й благословила сина, затим конi рушили, й Август вiдбув у невiдомий свiт.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.