Сторінка з книги

Отже можна припускати, що прадавня жiнка збирала ростини i на те, щоб у випадку хороби чоловiка чи невдачi його полювань та ловiв мати в запасi бодай ростинну iжу. Для того ж, щоб не ходити далеко вiд житла на розшуки потрiбних для поживи ростин, вона й могла додуматись сiяти iх (тобто культивувати) при своiй оселi. Отже не виключене, що не тiльки медицинi, а й всьому хлiборобству початок поклала жiнка.

7

Ендокринними залозами звуть часом незвичайно дрiбнi й тому до недавнього часу невiдомi медицинi утвори (органи), що вилучають з себе переважно вельми сильнi соки, котрi порядкують життям чи то окремих (великих) органiв тiла, чи й життям всього органiзму («Ж[иття] i З[нання]», 1928–1929, ч.

4).

8

Вiтамiнами називають фактично й досi ще невiдомi матерii, присутнiсть котрих доведено в рiжних рiчах, що ми споживаемо (напр[иклад], у маслах баклажанах, цитринах, в лушпайках рижу тощо). Доведено, що жива тварина не може бути дужою, коли не споживае рiчей, що мають в собi вiтамiни.

Про це довiдалися також дуже недавно.

9

«Що було, те е й тепер; що буде, те вже було» (Ekl. III. 15. Пер. П. Кулiша).

10

Певно, читачi газет пам’ятають, як трагiчно загинув цей меценат: вiн помер вiд отруйного комаря саме в час, коли почато ознайомлення з першим покоем винайденоi гробницi. Помер, не довiдавшись, якi неоцiнимi скарби ховали в собi дальшi склепiння.

З приводу цiеi наглоi смерти, а також вiсьмох його товаришiв працi, утворилось чимало зворушуючих легенд.

11

Howard Carter und U. Mace. «Tut-ench-Amun». Leipzig, Brockhaus. 1924.

12

Вiдносно вимови египецьких наймень поднесь iснуе велика плутанина, що залежить вiд не зовсiм з’ясованих ще законiв староегипецького письма. Картер, напр[иклад], читае наймення згаданого жерця – ЕЙІ, тим часом Ermann вважае за справжне звати його ЕЄ.

(Див. A. Ermann bearbeitet von H. Ranke. «Aegypten und aegyptisches Leben in Altertum». Ст. 135. T?bingen, 1922.) Те ж саме можна сказати й вiдносно наймення Тут-Анк (Анг) – Амона (Амуна).

13

Деякi вченi (напр[иклад], теперiшнiй проф[есор] празького ун[iверси]тету F. Lexa) звуть його Аменготепом. Dr. F. Lexa. Nаbozenskа literatura Staroegyptskа, 1921. Kladno ?najdr.