Нічний молочник

– Тепер ви до мене на каву! Ага, i ваш телефончик дайте!

Веронiка швиденько записала iй обидва своi номери – i домашнiй, i мобiльний. На прощання отримала вiд гостi ще одну приязну посмiшку. Зайшла слiдом за Семеном до кухнi.

– Ти чого такий похмурий? – запитала вона.

Семен був радше стомленим, нiж похмурим. Вiн уже встиг налити собi чарочку коньяку.

– Переодягнися, – попросила Веронiка, оглядаючи його не надто свiжий светр i потертi джинси. – Я виперу!..

– Хто це був? – поцiкавився Семен.

– Дружина аптекаря, якого вбили.

Пам’ятаеш, коли ти пiд ранок прийшов… – вона раптом обiрвала себе.

Семена пересмикнуло, наче вiд раптового переляку. Вiн випив коньяк, налив ще.

– Налий i менi, – попросила дружина.

Семен здивувався. У його поглядi прокинулися людянiсть i доброта. Вiн вийняв ще одну чарку, наповнив ii i подав Веронiцi.

– Я з нею випадково познайомилася, – розповiла вона Семеновi, пригубивши коньяк. – Просто вийшла на рiг, а там жiнка з хлопчиною свариться. Дивлюсь, а в неi у руках маленький траурний вiнок i молоток.

Виявляеться, вона у стiну цвях вбила, ну, там, де вiн загинув, а охоронець кав’ярнi не дае iй вiнка повiсити. Каже, що буде клiентiв вiдлякувати…

– І що?

– Вона до власника пiшла. І домовилася, що в робочi днi вiнок висить, а на вихiднi вона його знiмае…

– Гм-м, – видихнув Семен. – А в нас НП! Охороняли бiзнес-пiкнiк Геннадiя Іллiча, а поряд якiсь мудаки полювали, теж, мабуть, депутати. Я послав своiх людей, щоб вони мисливцiв вiд пiкнiка «вiдсунули», а тi чи то випадково, чи навмисно одного з моiх у ногу дробом поранили.

Вiдвезли пораненого в районну лiкарню, а тi здуру мiлiцiю викликали. Тепер мiлiцiя буде нерви псувати… Доведеться Геннадiя Іллiча просити, щоби втрутився, бо iнакше у спокоi не залишать.

Розмова Веронiки з чоловiком якоюсь несподiвано теплою вийшла. Семен навiть заспокоiти себе дозволив. І переодягнувся у все чисте, хоча нiкуди йти поки що не збирався.

За вiкном наливався свинцевим морозом раннiй зимовий вечiр.

По краях шибки поблискували вiзерунки.

Веронiцi захотiлося ще чарку коньяка i на додачу ковток свiжого морозяного повiтря. Вона вiдчинила кватирку, зачекала, поки холод з вулицi не торкнувся ii щiк, i випила коньяк одним духом.

15

Киiв. Куренiвка. Пташиний ринок

За неповну годину прогулянок Пташиним ринком Дiма ледве дуба не врiзав. Котячий товар був представлений лише кошенятами, до того ж переважно благородних i дорогих пород.