Україна самостійна

Отже, й тут не багато чим можемо стати в пригодi украiнцям. Щонайбiльше хiба яко вчителi язикiв – нiмецького, польського, потроху класичних, бо наука язикiв у наших школах трактуеться справдi лiпше, як у росiйських. Хоча й тут треба сказати, що останнi роки зазначили поворот на гiрше, i, прим., знання нiмецького язика, яке виносять молодшi генерацii з галицьких гiмназiй, може довести до розпуки всякого, хто ставив би до того знання якi хоч трохи вищi вимоги[13 - Як редактор ЛНВ i один iз редакторiв видань Украiнсько-руськоi видавничоi спiлки, де мiстяться також переклади з нiмецькоi мови, я дуже часто маю нагоду дiставати до рук переклади наших молодих студентiв iз нiмецькоi мови i мушу тут заявити, що тi переклади з двома-трьома виiмками – просто скандальнi i друкувати iх можна, хiба доконавши таких численних та основних поправок, що первiсний скрипт не раз зовсiм щезае пiд ними.

Просто жаль робиться хлопцiв, що не раз над такими перекладами задають собi немало працi, надiючися заробити дещо i, очевидно, й самi не пiдозрiвають того, як мало вони розумiють перекладане. Додайте до того, що вони, особливо тi, що повиходили з руських гiмназiй, звичайно так само мало володiють руською мовою i виявляють цiлковитий брак вправи – думати нею i передавати чужi думки. Се таке соромне свiдоцтво теперiшнього стану нашоi середньоi освiти, що попросту не знаеш, що й думати про неi. (Прим. автора.)].

Подумае дехто, що бодай нашими шкiльними книжками, що обiймають уже повний курс народноi i середньоi школи, можемо прислужитися украiнцям. На жаль, треба сказати, що й ся надiя марна. Нашi шкiльнi пiдручники, знов-таки в значнiй мiрi завдяки пануючому в Галичинi режимовi, переважно неоригiнальнi, основанi на перестарiлих педагогiчних принципах, а деякi надто такi далекi вiд рiвня сучасноi науки (прим., природописнi), що про безпосередне користування ними в украiнських школах у Росii не може бути анi бесiди i вони щонайбiльше можуть пригодитися авторам нових пiдручникiв задля своеi термiнологii.

Та проте е у нас дещо таке, що може стати в пригодi украiнцям у Росii. Маю на думцi той практичний смисл, привичку бiльше додивлятися до конкретних фактiв, як до теорiй, i бiльше вироблену привичку до публiчного життя, до органiзацiй i парламентаризму.