Україна самостійна

Надто довголiтня боротьба за нацiональнi права виробила у нас певну традицiю i немалий засiб досвiду в таких справах, що все може дуже пригодитися тепер, коли й росiйську Украiну жде перспектива проходити ту саму школу помiж двома огнями – польським i московським. Правда, i тi добрi прикмети в душнiй галицькiй атмосферi дуже часто переходять на хиби, на тiснозорiсть, боязливiсть, байдужнiсть до всяких смiлих поривiв i заскорузлiсть у своiм тiснiм кружку, та тут уже певно нове iсторичне життя в ширших межах само собою швидко здужае усунути тi хиби.

Я бажаю тiльки одного – звернути Вашу увагу, молодi приятелi, звернути увагу всеi суспiльностi на ту велику iсторичну хвилю, якоi наближення чуемо всi. Нам прийдеться змобiлiзувати всi своi сили, щоб задоволити потреби тоi хвилi. Та поки ще вона не надiйшла, до працi, молодi приятелi, до iнтенсивноi, невсипущоi працi над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свiдомих i статечних мужiв, повних любовi до свого народу i здiбних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею.

Таких мужiв потребуе кожда нацiя i кожда iсторична доба, а вдвое сильнiше буде iх потребувати велика iсторична доба, коли всiй нашiй Украiнi перший раз у ii iсторичнiм життi всмiхнеться хоч трохи повна громадянська i полiтична свобода.

УКРАЇНА САМОСТІЙНА

ПОЗА МЕЖАМИ МОЖЛИВОГО

Коли пiдходимо здалека до високих гiр, наiжених голими стрiмкими скалами, увiнчаних ледiвцями, мов гладкими скляними стiнами, то мимовiльно в нашiй душi зринае жах i гомонить думка: «Там вийти! Стати на онтiй ледянiй iглi – нi, се неможливо!».

Коли европейцi почали на руiнах давньоi Нiневii вiднаходити глинянi цегли, вази та цiлiндри, покритi клиновими написами, i побачили, що се написи уложенi незвiсними iм характерами по незвiснiй системi (чи то азбучне письмо, чи силабiчне, чи iдеографiчне?) i на незвiснiй, давно вимерлiй мовi, то по довгих даремних пробах порiшили, що вiдчитання сього письма – рiч неможлива.