На нашем сайте вы можете читать онлайн «Вода з каменю. Саксаул у пісках». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Вода з каменю. Саксаул у пісках

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Вода з каменю. Саксаул у пісках, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Вода з каменю. Саксаул у пісках. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії, розповідає про видатних українських діячів минулих років.
Роман «Вода з каменю» присвячений Маркіяну Шашкевичу (1811—1843) – українському поетові, релігійному та громадському діячеві, натхненникові національного пробудження Галичини, засновникові нової української літератури у Західній Україні. Автор розповідає, як Шашкевич захищав право на існування української мови, виступав за її рівноправність з польською мовою, робив усе, щоб зберегти рідну культуру. Його справу продовжив Іван Вагилевич (1811—1866) – герой роману «Саксаул у пісках».
Вода з каменю. Саксаул у пісках читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Вода з каменю. Саксаул у пісках без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І не тому, що Варшава була близько, i не тому, що хтось там нетерпляче очiкував ще одного удару по Священному союзу мiж трьома европейськими коронами – такими категорiями навряд чи мислив хто-небудь iз тих, що сновигали буднього грудневого дня Гетьманськими валами, – Арон повiдомив людям новину, яку перейняв вiд Сруля з Кракiвського передмiстя, з таким захватом, нiби вiн ждав ii усе свое життя.
– У Варшавi революцiя!
Арон не мiг знати, що дасть йому повстання проти царя у Надвiслянському краю, але воно провiстило хоч якусь маленьку змiну в життi цього тихого Королiвства Галiцii i Лодомерii, в якому з одного боку його халупи брудна Полтва, а з другого – величний палац.
Того грудневого дня вiд берегiв Полтви брався шкоринкою чорний лiд, вiн намагався замурувати масну, аж синю, струмину брудного стоку i, не маючи сили цього зробити, витискав з неi смердючi випари, що обкутували халупу трафiкаря i проникали крiзь щiлини в шибках досередини, дотруюючи хвору доню Фаiну.
У затхлiй халупi було холодно, дочка пашiла з жару, Арониха патрала щойно зарiзану козу, до трафiки нiхто не заходив, i здавалося Ароновi, що ця безпросвiтна печаль тягнутиметься вiчно, аж тут заглянув Сруль, який мае корчму на Кракiвському передмiстi, i сказав Ароновi таке, що розбудило сподiванку.
Увечерi до келii Любимського прочинилися без стуку дверi, бiблiотекар навiть не почув, вiн сидiв на своему лiжку, спершись лiктями на столик, читав якусь рукописну книгу. Дверi вiдчинилися навстiж, Любимський вiдсунув лампу, щоб не слiпила очi, повернув голову: на порозi стояв вусатий чоловiк, пiзнав у ньому директора Костянтина Слотвiнського.









