Вода з каменю. Саксаул у пісках

Магiстр врештi вiдняв долоню вiд лиця – воно було задумане й зосереджене, як у людини, яка не може спiймати в пам’ятi думки. Така реакцiя бiблiотекаря прикро вразила Слотвiнського: адже докотилася нарештi европейська революцiя – з Італii, Грецii, Францii, Бельгii – до Польщi, до розiдраноi мiж трьома державами ойчизни, а йому, свiдковi страти Людовiка XVI, все одно?

– У Варшавi повстання, пане магiстре, ви не почули? – повторив Слотвiнський. – Може, це останнiй удар по Священному союзу хижакiв?

– Я почув, почув, пане директоре, – вираз обличчя Любимського не мiнявся, – i до мене прийшла страшна, мов вирок, думка: поляки спiзнилися на цiлих п’ять лiт…

– Не розумiю вас…

Слотвiнський сiв на лiжко, за ним присiв Любимський; вони дивилися один одному в очi; старий вичiкував, поки директор збагне смисл його слiв, погляд Слотвiнського врештi поник.

– Ви маете на увазi декабристiв?

– Їх маю на увазi.

– У ваших словах е крупинка рацii… Але ж вони нас не хотiли взяти в спiльники.

– Це ви не хотiли. Делегат вiд польського Патрiотичного товариства на з’iздi Пiвденного товариства в Киевi не прийняв республiканськоi програми.

– Так, князь Яблоновський багато де в чому не погодився з Пестелем, та все-таки можна було починати разом. Але ж Пестель сказав погордливо: «Без вас ми можемо вiдвоювати свободу, ви без нас – нi». А не змогли.

– А ви зможете тепер – самi?

– Декабристи спиралися тiльки на вiйськову силу, а польське повстання буде… повинно бути народним.

– Повiримо, що так станеться, пане Слотвiнський. Повiримо, що поляки врахують помилку декабристiв, але чи зумiють вони врахувати помилку Костюшка?

– Помилку Костюшка? Яку? – пiдстрибнули вуса у Слотвiнського.

Любимський поклав долоню на розгорнуту рукописну книжку, погортав аркушики, потiм мовив:

– Кiндрат Рилеев у Петербурзi сказав полякам: «Кордон Польщi починаеться там, де кiнчаються малоруське й бiлоруське нарiччя».

– Ось ви про що… Звичайно, коли в революцii беруть участь народи, не можна нехтувати iх етнiчними кордонами. Але, як слов’янофiл, я стою за об’еднання всiх слов’ян.

– На принципах рiвноправностi?

– Звичайно. Так учить наш Йоахiм Лелевель.

– Я теж не проти такого об’еднання.