Арканум

Молодший син, улюбленець короля, ще собi й до голови не брав женячки, але подумав, що смаку брата можна довiряти i вистрiлив у вiкно доньки мiнiстра юстицii. Як на те, звiявся сильний вiтер, збив стрiлу з дороги i занiс ii на болото. Королевич хотiв було вистрiлити вдруге, але король не дозволив.

– Це вже буде проти приписiв. Гайни на те болото i принеси стрiлу. Хтозна, може вона попала в руки якоi, хе-хе, русалки.

Королевич почiхав потилицю й подався на болото, дорогою уявляючи жiнку-русалку – мокра, слизька, а ще той хвостяра! Бр-р-р! Хай вона сказиться!

Пошвендяв туди-сюди по болоту, затраскався по вуха, а як знайшов стрiлу, то дуже пошкодував за русалкою, бо на стрiлi сидiла зелена пульката жаба й дивилася на нього так мило, так мило, що королевич з великим задоволенням копнув би ii подалi.

Але не мiг того зробити, бо король стежив у далекогляд за кожним його кроком. Проклинаючи вiтряну погоду, татуся-короля i його затiю, поплiвся королевич назад, несучи в шапцi свою наречену, котра очевидячки теж перебувала не на сьомому небi вiд щастя, що ii з болота витягли.

Брати, побачивши оце чудо, почали реготати, але король тупнув ногою i сказав:

– Цитьте! Тут дiло серйозне. Якби ви хоч коли-небудь до книжок зазирали, то знали б, що iсторii вже вiдомий подiбний випадок. Так самiсiнько, як i оце зараз, стрiла молодшого королевича потрапила до жаби, але потiм та жаба перетворилася на писану красуню, бо це була зачарована королiвна.

Ось так. І надалi попрошу без жартiв. За тиждень весiлля.

Молодий королевич принiс жабу в замок i, маючи теж надiю, що з цiеi жаби ще будуть люди, повiвся з нею дуже гречно. Звелiв приволокти велику балiю з багном, насадив зеленi i таким чином створив маленьке кiмнатне болiтце. Поява жаби змусила його також зацiкавитися спецiальною лiтературою, щоб знати, чим ii годувати. Рацiон заклятоi королiвни виявився не таким уже й простим, як могло видаватися.

Особливо жениха дiймала бiганина за комарами.

Весiлля гуляли дуже пишне. Для всiх трьох братiв одразу, щоб менше було витрат. Гостi не скупилися на дарунки. Дочка мiнiстра юстицii подарувала навiть цiлий мiшечок комарiв, чим дуже розчулила королевича, хоча в дiйсностi не це мала на метi.

Старшi брати заздрiсним оком зиркали у бiк молодшого – вони ще з дитинства пам’ятали казку про королiвну-жабу.