Оріон Золотий. Театр (збірник)

Пiдходить до Вальтера i по-дружньому стискуе за плечi.

Суханов

Ну що, готовi? На Свiтловодськ «ракетою»,

А там автобус будь-який у Павлищани

Всього за пiвгодини вас домчить.

Поiхав би я з вами, але нiяк.

Я завантажений, колега мiй Мещерський

Теж в клопотi – статтю якраз

Готуе проти вашого улюбленця,

А то б вiн гречно супроводив вас.

Мещерський

Це – ваша Мекка. Я ж туди – нi кроку.

Я розвiнчати цей сучасний мiф

Вважаю необхiднiстю i честю.

Суханов

Смiшнi, iй-право, вашi цi претензii.

Та вiн же в польотi живе,

Птах радостi – цей Вчитель!

А ми, грiшнi, з вами, колего,

Лише павуки-рацiоналiсти.

Згадайте «Новий органон» Френсiса Бекона.

Ми створюем тканину павутинки з себе,

Бджола ж – живе в оточеннi квiток,

З них створюе для свiту мед i вiск,

Дае йому тим солодощi й свiтло.

Тож Вчитель наш – та золота бджола,

Схоластика ж сухих розумувань

Хiба для мух лиха.

Вальтер

Хiба ж бджола, бува, не потрапляе

У павутиння?..

Мещерський

Ви – гiсть наш. Вам усе неспроста.

А Вам, Суханов, мушу нагадати:

Сарказм годиться як приправа страви,

Та можна захлинутися сарказмом.

Тож граю з вами у вашу гру.

Згадайте-но його сентенцii,

Цi пасторськi солодкi замовляння.

Мещерський стае у позу пастора i «глаголить», як йому видаеться, пiд Учителя:

«Тримаючи в руках скрипку,

Людина не здатна сподiяти лихе, —

Так каже старовинна мудрiсть наша,

Сковорода так мовить.

Бо справжня краса i зло —

Ось тканини несумiснi.

Дитинi кожнiй скрипку дайте в руки!»

Мещерський бере уявну скрипку i перекривлюе Вчителя, а потiм, уже звертаючись до Вальтера, сухо резюмуе:

Мещерський

Так згадуеться доктор Франк

Зi скрипкою, його обличчя пиховате,

Самозадоволене, масне од натхнення,

Стоiть у кровi по колiна, на скрипцi грае!

Браво! Браво! Браво!

І так – до безкiнечностi.

Вальтер

Для нас, нiмецьких вчителiв,

Цiкаво бути в курсi всiх дискусiй,

І ми не маем бути одностайнi.

Яскраве «за» е i яскраве – «проти».

Я з тих, що хочуть просто розiбратись,

Помацати усе, вiдчути все,

А потiм вже за когось обставати.

У Веймарi мене вiн просто вразив.

І я домовився про зустрiч в Павлищанах.

Вiн радо згодився.