Оріон Золотий. Театр (збірник)

До Вчителя пiдходить молодий чоловiк, русявий, синьоокий, з папкою пiд рукою – один з уважних слухачiв. Бере Вчителя за руку i його пальцями несподiвано гладить себе по головi. Вчитель вражений.

Вальтер

Погладьте мене ось так, по-батькiвськи.

Так гладили мене в дитинствi.

А потiм убили синочка вашого,

Закатували дружину вашу.

Вчитель

Ви що, товаришу,

Ви, може, нездоровi? Навiщо так?

Вальтер

Дозвольте вiдрекомендуватись:

Учитель Вальтер Функе iз Потсдама.

Це ж прiзвище для вас знайоме!

Вчитель

Ви справдi – Функе?

Вальтер

Так, я справдi Функе.

Посвiдчення мое вам – ось.

А ось моя вам книжка:

«Гуманiзм в системi Януша Корчака».

А ось вам дубль iз фото.

Вальтер виймае з нагрудноi кишенi кiлька фотографiй, серед них i наче справжня копiя з тоi, яку показував Вчитель.

Вчитель

Це неймовiрно. Просто неймовiрно.

Вчитель дiстае фото з своеi кишенi i дивиться на обидва знiмки – вони тотожнi.

Так у життi насправдi не бувае.

Це сон якийсь – i приголомшливий,

І лютий водночас. Це я, мабуть, нездоровий.

До Вчителя i Вальтера пiдходить старий нiмецький педагог, що вiв розмову. Вiн звiддаля стежив за дiалогом i тепер пiдтримуе Вчителя, що заточуеться.

Головуючий

Нi, ви здоровий, друже дорогий.

Я теж буквально приголомшений.

Єдине, що посвiдчити я можу:

Це – здiбний молодий колега наш

З Потсдама, Вальтер Функе.

Вiн закоханий у вас вiддавна —

Все марить Павлищанами. І те потверджую,

Що батько його був гестапiвцем

І воював на Схiднiм фронтi.

Ми все це знаем. Це знання – гiрке.

І в синовi ця гiркота важка

Горить пiд серцем – але щоб аж так

Звести вас вдвох на цiй вузькiй дорозi?

Кабiнет ученоi установи

В кабiнетi – Мещерський i Вальтер, потiм – Суханов.

Мещерський

Мене дивуе, що i ви схопились

За цю фальшиву ниточку.

Та це ж фантом!

Та це ж суцiльна вигадка!

Такий собi придуманий маяк!

Надували його, надували —

Надули, бач! Ви – iдете, чи ж варто?

Вальтер

Не можу не поiхати.

Про вашi погляди. Така полярнiсть

Лиш iнтригуе, звiсно.

В мене тема дисертацii

«Корчак i радянська педагогiка».

В його книжках про Корчака

Не раз читав я – та i в його поглядах

Багато корчакiвського, – хiба не так?

Мещерський

В нього потроху звiдусюди.

Найменше – вiд самого себе.

У ньому компiлятор аж заснидiвся!

Входить Суханов. Кладе папки на стiл.