Оріон Золотий. Театр (збірник)

Потiм Бiлий i Чорний хори об’еднуються спiльно:

– Пеленати в пелюшки?

– Ставити навколiшки?

– А шмагать чи потурати,

Як не можна дати ради?!

– Чи карати, чи без кари?

– Та карають лиш нездари,

А всi здiбнi вчителi

Не виховують на злi,

Бо не виростить покара

Буйнокрилого Ікара!

– Заохочення – мiй стимул!

– Як захочу, то ростиму,

Не захочу, хоч ви трiснiть,

Словеса всi вашi – прiснi!..

Бiлий хор

(помахуе павиним пiр’ям)

Найяснiша в нас мета:

М’якiсть, нiжнiсть, чистота.

Чорний хор

(помахуе рiзками)

Принесуть найбiльшу користь

Строгiсть, жорсткiсть i суворiсть.

Корчак

Слово Вчителю.

Вчитель

Однi – за м’якiсть, iншi – за суворiсть,

Я – за вимогливiсть при нiжностi душi.

Мене колега тяжко звинуватив.

Вважае вiн, що я вiдходжу

Од вiрного тлумачення питань

І класовостi, i гуманностi.

Мене колега тяжко звинуватив.

Менi колега дорiкае в тому,

Що я навдивовижку однобiчний:

Геть вiдмiтаю начебто вимогливiсть

І наголошую я тiльки на повазi —

У цьому сенс i мудрiсть дорiкання?!

Та досi я не можу зрозумiти,

Чому це доброта i ласка до дiтей

Учено оголошуеться так:

Абстрактний гуманiзм – i не iнакше,

Ось цього я не можу зрозумiти.

І вразив мене дивовижний дух

Якоiсь пiдозрiливостi лютоi

До кожноi дитини, так, до кожноi,

Дух недовiр’я до людини вразив —

Мене завжди недовiрки вражають.

І здивував ще погляд опонента,

Що лиш покаранням живi ми й будем жити,

Покарання – це доконечна штука,

Покарання – це люта необхiднiсть,

Покаранню – осанна i осанна!

Я – не картяр. Та й iстина – не карта,

Їх не знайдеш в колодi раз у раз.

Та й козир теж – це не щаслива вдача,

А це врожай кривавого труда,

Безкраiй пiт i крихточка натхнення.

Теорiя без практики безсила.

Теорiя могутня тiльки в практицi.

Та й практика без бази науковоi

Стае лише незграбним ремiсництвом.

Цi два крила – безсилi поодинцi.

Я виссав оцю iстину не з пальця:

Дiтей радянських, наше майбуття

Виховувати можна лиш добром,

Лиш ласкою i зовсiм без покарань.

Я iстину цю виплекав у муках.

Ось клас веду, наприклад, десять лiт, —

І абсолютно жодного покарання.

І стали вони справжнiми людьми.

Вже стали. Стануть. В цьому певен.