Оріон Золотий. Театр (збірник)

Тож, прошу. Голоси.

З Хору виходять голоси.

I голос

Та це ж фантом!

Та це ж суцiльна вигадка!

Такий собi маяк!

Надували його, надували —

І от, бач, надули! Свiтиться вже. Є!

II голос

Страшенно суперечлива людина.

Якось до нас приiхав – в Установу.

Замовили в готелi йому мiсце.

Ви знаете, вiн там не ночував,

Вiн просто на вокзалi переспав!

Коли ж поiхав був на Кубу,

Собi нiчого не купив, дивак, —

Анi дружинi, анi дiтям власним, —

Лише книжки в шкiльну бiблiотеку

Та цiлий чемодан мiшечкiв

З насiнням – для рослин i для дерев

Оранжерей усiх шкiльних.

III голос

Та вiн не стiльки скупуватий був,

А скiльки по-селянському ощадний,

Аби добро нiде не пропадало.

А так – нiякоi системи не було.

Суцiльнi гасла! Вiн на них i спав!

Вкривався ними – теж. Вiн надував iх!

На кулях на повiтряних

Пливе над школами, тi ж очi витрiщають.

II голос

Не просто це. Двоiстий дуже вiн.

За всiм уважним, усiм обов’язковим

Завжди жарiе лiнiя одна —

Твори, твори iндивiдуальнiсть,

Твори людину скрiзь i над усе.

А що дiтей любив – то нi до кого

Вiн так не ставився, як до дiтей;

Було щось в цьому просто дивовижне.

А що вже дiти – тi свiтились просто,

Коли з’являвся вiн…

I голос

Таж кар’ерист був. Все для себе.

Села не кидав, та лише тому,

Що знав: зрубае дерево,

На якому сидить. Тримався

Цупко за село! За Павлищани!

II голос

Вiн весь з «Лебединоi пiснi» Песталоццi.

Був рiзний. Жив двома життями.

Одним – простим, буденним, денним.

Іншим – вночi, коли творив,

Коли фантазував. Отак-то!

А Вiри Сулими – то не було i духу,

Суцiльна вигадка – та Вiра Сулима!

Автор не витримуе. Вiн втручаеться трохи безцеремонно, але обов’язково.

Автор

Таж всi дослiдники один в один

Доводять, що таки вона була.

Таж i архiви обласнi – погляньте,

В архiвах – документи, не легенди.

I голос

От, бач, вiн все по знаковiй системi.

І вiн за це вхопився, Автор наш.

Кажу вам переконливо – там бiльш легенди,

Нiж дiйсностi!

III голос

Вiн белетрист був. Був письменник.

Напiвписьменник, кажуть, хай i так.

I голос

Поляки його не визнають.

Суцiльний сентименталiзм!

II голос

А нiмцi скiльки видали —

І видають! Зiбрання творiв!

III голос

А нiмцi щось не втямили…

II голос

Японцi теж не втямили? Теж видають.