40 днів Муса-Дага

Але вiн твердо впевнений – в якi б умови не поставило його життя, не давати доступу в свiй внутрiшнiй свiт нiчому випадковому, несуттевому, навiть якщо це – жорстока життева змiна. І в пiдкрiплення цього справдi фiлософського iдеалу, якому той сподiваеться служити до останнього подиху, аптекар процитував турецьку приказку, цiлком доречну i в устах старого аги Рiфата Берекета:

– Kismetdin zyadi оlmaв – усе, що здiйснюеться, те судилося.

Слова цi дозволяли залишити осторонь болiсне нагальне питання i завести розмову про тi пiднесенi iдеi, що з давнiх-давен вiдстороненi вiд чужого iм спiвчуття та холоднi, як сторiнки книг, на яких вiдображене iхне божественне життя.

Глухим голосом аптекар називав рiзнi вчення про приречення, вiн згадав про взаемозв’язок мiж християнством та iсламом, про Григорiя Просвiтителя, про Халкiдонський собор, про перевагу монофiзiтського вчення перед католицизмом. Аптекар упивався самим звуком своiх слiв. Священик тiльки дивувався, звiдки такi глибокi пiзнання в богослов’i в якогось аптекаря.

До того ж вiн почув iмена, дати та дивовижнi висловлювання Отцiв Церкви, про якi в роки навчання в семiнарii нiколи не чув, а не чув лиш тому, що своiм iснуванням вони були цiлком зобов’язанi творчiй уявi Грiкора.

«Прокляття!» – Габрiель неввiчливо тупнув ногою. Зараз европеець у ньому ненавидiв усiх цих сновид i красномовцiв, котрi без боротьби занурювалися в трясовину смертi… Зневажливо махнувши рукою, вiн перебив Грiкора:

– Панове, менi б хотiлося не зволiкаючи викласти думку, яка спала менi на гадку пiд час розмови з заптiем Алi Назiфом.

Адже я ще й турецький офiцер, воював на фронтi, маю бойовi вiдзнаки за участь в останнiй Балканськiй кампанii. Як би ви поставилися до того, щоб я одягнув свiй мундир i подався в Алеппо? Кiлька рокiв тому я надав невелику послугу генералу Джемаль-пашi…

Старий Алтунi перервав його майже зловтiшно:

– Джемаль-паша давно перенiс свою штаб-квартиру в Єрусалим.

Але Багратяна не так легко було збити на манiвцi:

– Неважливо! Набагато впливовiшим, нiж Джемаль-паша, е валi Алеппо Джелал-бей.

Я з ним не знайомий, але всi ми знаемо, що вiн у мiру своiх сил намагаеться нам допомогти. Якщо я прийду до нього i нагадаю, що Муса-Даг ховаеться на краю свiту i хоча б тому не мае якогось стосунку до полiтики, вiн, можливо…

Габрiель не доказав i прислухався. Запанувала мовчанка. Тiльки булькала рiдина в кальянi Грiкора. Минуло небагато часу, поки Тер-Айказун вiдклав убiк свiй чубук.