На нашем сайте вы можете читать онлайн «Аргідава». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Аргідава

Автор
Дата выхода
18 апреля 2017
Краткое содержание книги Аргідава, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Аргідава. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Світ сповнений таємниць. Але у своїй повсякденній марноті ми забуваємо про це. І лише у хвилини відносного спокою, десь у горах або на березі річки, нас раптом охоплює непередаване відчуття краси і гармонії навколишнього світу. І його вічної таємниці, розгадати яку навряд чи комусь дано.
Ось і нова книжка Маріанни Гончарової – по суті, перший її роман – насамперед про таємниці. Про таємниці, які зберігає в собі овіяна легендами Аргідава – старовинна фортеця на березі Дністра. І про те, що – ні, не розкрити цю таємницю, а хоча б наблизитися до неї – дано лише тому, хто приходить туди з чистим серцем і добрими намірами. До цього можна додати, що, як і всі книжки письменниці, «Аргідава» читається на одному диханні. У чому, взявши її в руки, ви легко переконаєтеся…
Аргідава читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Аргідава без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Проте Маруся i без того була похмурою, невдоволеною, бурчала. Казала, що Тишко ii покинув, почувалася нещасною, бо мала намiр урочисто оголосити йому, своему улюбленому друговi, що вже вирiшила, куди вступатиме, де i чого навчатиметься. Була певна, що Тишко зрадiе. А вiн навiть не зателефонував. І, вештаючись знiчев’я будинком, вона не витримала i зателефонувала йому сама. Вигадала навiть щось на зразок:
– Ану вiтай мене! Ти що, забув?
Маруся та ii батьки, Оленка й Олежик, поiхали прощатися з другом через два днi… Маруся йому сказала, як i хотiла.
– Тишко, я йду в археологiю. Ти не заперечуеш?
З нотатника
Менi, щиро кажучи, вона важко давалася – ця книга. Кiлька разiв я схоплювалася з-за столу, сама на себе кричала, сердилася, кидала роботу i йшла геть. Назавжди. До сусiдньоi кiмнати або до кухнi. Господи, як багато я iла через усi цi прикрощi! Я ж повсякчас щось жувала. Двiчi видаляла файл, вбивала крок за кроком. «Зберегти?» – «Нi!» – забивала я курсор у варiанти вiдповiдi, файл переходив у кошик, я мстиво обирала опцiю «Очистити кошик».
Я похмуро сопiла i малодушно вiдповiдала: «Не знаю…»
А ноутбук наполегливiше: «Вiдкрити? Так? Нi? Чого мовчимо?»
«Ну, вiдкривай.
Досi не збагну, як йому, моему комп’ютеровi, вдаеться зметикувати i зрозумiти, що треба видалити назавжди, а що зберегти i знову пiдсунути потрiбноi митi. От якби й чоловiки, думаю я, були такими ж уважними та кмiтливими, як мiй комп’ютер…
Менi дуже важко давалася ця книга. Я так давно i так сильно хотiла про це написати, що коли сiдала працювати, пальцi не встигали за думкою. Водночас мене починало лихоманити, трусити, нудити, болiли очi та голова, завершувалося все сльозами, сварками з усiма, хто трапиться пiд руку.
Я багато iздила, шукала, сидiла в неопалюваних архiвах картинних галерей, соборiв, закритих для вiдвiдувачiв сховищах бiблiотек, де стояв такий безпросвiтний застояний запах книжкового пилу, що тривалий час у мене лилися сльози, не вiдпускав сухий кашель i допiкав алергiйний нежить.
Роздiл третiй
Не взяли!
– Тому, що ти дивна. Так вони сказали. Ти дивна.








