Амазонка. Київ–Соловки (збірник)

Територiя Украiни в передвоенний перiод все ще була подiлена мiж рiзними державами, а тому з Кам’янця-Подiльського, що зовсiм недавно був тимчасовою резиденцiею уряду УНР, до володiнь Польщi та Румунii було рукою подати. Та й кордони ще не пильно охоронялися, серед мiсцевих селян було чимало таких, якi за плату переводили втiкачiв з Радянськоi Украiни через кордон у Польщу чи Румунiю (а там теж були такi, котрi за все ту ж плату могли переправити втiкачiв ще далi).

Цим i скористалися Шовгенови – швидко знайшли провiдника через радянсько-польський кордон, а вже на тiм боцi iншi провiдники доставили iх до Кракова, де в мiстечку Тарнувi кучкувалися iнтернованi украiнцi, бiльшiсть тих, хто, як i вони, втiк з «пiдсоветськоi Украiни».

(Якось Олена при нагодi розказуватиме друзям, як вона вперше переходила державний кордон:

– Це було десь двадцять третього року, як ми з мамою йшли з Киева до Польщi. Нас переводила якась контрабанда. Нiч. Дощ. Нас двi жiнки i здоровенний козарлюга. Мама дала йому п’ять золотих червiнцiв…)

Знайомих у Тарнувi не виявилося, та й Івана Шовгенiва там теж не було – ходили чутки, що колишнiй мiнiстр УНР перебувае в Чехii у мiстi Подебради.

Там i справдi виявилося чимало iнтелiгенцii з колишньоi УНР i першим, хто iх зустрiв, був iхнiй чоловiк i батько Іван Шовгенiв iз сином Андрiем. Зустрiч була бурхливою. Іван Шовгенiв пiдхопив на руки Оленку i закружляв з нею, а Лiдiя з сином Сергiем закрутилися навколо нього.

Нарештi сiм’я була в зборi. Глава сiмейства наймав у Подебрадах ще й вельми непогане житло – в ньому й поселилися.

Подебради – курортне мiсто в Чехii в Полабськiй низовинi на березi рiчки Ельби за 50 км вiд Праги – нинi 30 хвилин iзди автомагiстраллю. Знамените Подебрадським замком та своiми мiнеральними джерелами.

Назва мiста походить вiд чеських слiв, що значать «бiля броду». Історичним у життi мiста став 1905 рiк (а перша згадка про Подебради вiдноситься до 1224 року), коли мiсто вiдвiдав нiмецький помiщик фон Бюлов.

За сумiсництвом екстрасенс. З допомогою лози вiн визначив на внутрiшьому дворi замку мiсце досить сильного джерела, що й справдi було виявлено на глибинi 96,7 м. Так було вiдкрито мiнеральну вуглецеву воду, на основi якоi через три роки в Подебрадах почався курортний сезон. А пiсля закiнчення Першоi свiтовоi вiйни мiсто почало стрiмко перетворюватися на курорт всеевропейського значення, який з 1926 року вже спецiалiзувався на серцево-судинних захворюваннях.