Євгеній Онєгін

XXVI

Явивши перед вашi зори

Ряд туалетних таемниць,

Я мiг би тут його убори

Намалювати до дрiбниць;

Воно було б, щоправда, смiло,

Хоч малювати – наше дiло,

Та панталони, фрак, жилет

Не чув по-руському поет;

Проте покаюсь перед вами,

Що склад моiх пiсень i книг

Рябiть не так би густо мiг

Іноплеменними словами,

Хоч я й копався на вiку

В Академiчнiм словнику.

XXVII

Та це, сказати б, не до дiла:

На бал ми краще поспiшiм,

Куди карета полетiла

З моiм героем молодим.

Перед померклими домами

По соннiй улицi рядами

Карет подвiйнi лiхтарi

Горять, як променi зорi,

І райдуги на снiг наводять;

У гронi плошок золотiм

Сiяе блискотливий дiм,

В яскравих вiкнах тiнi ходять,

Мелькають профiлi голiв

І дам, i модних дивакiв.

XXVIII

Онегiн в сiнях покойових;

Швейцара мимо, як стрiла,

Злетiв по сходах мармурових,

Волосся вiн змахнув з чола,

Ввiйшов. Навкруг юрба велика;

Гримiть стомилася музика;

Усе в мазурцi пролiта;

Навколо й шум, i тiснота;

Дзвенять кавалергарда шпори;

Лiтають нiжки милих дам;

Вабливим навздогiн слiдам —

То строгi, то ласкавi зори,

І глушить рев скрипок гучних

Шептання модниць чарiвних.

XXIX

За днiв юнацького буяння

Вiд слова бал я шаленiв:

Найкраще мiсце для признання,

Для потай даваних листiв.

О ви, чоловiки статечнi!

Приймiть поради цi доречнi:

Я залюбки вам поможу

І де в чому остережу.

Та й вам, матусi, допоможе

Суворий погляд крiзь лорнет

На ваших Мерi та Аннет,

А то… а то рятуй нас, боже!

Тому про все це я пишу,

Що сам давно вже не грiшу.

XXX

Шкода, у втiхах та в марнотi

Найкращi днi моi спливли!

Проте коли б не дань чеснотi,

Любив би й досi я бали.

Люблю я молодiсть безумну,

І тиск, i радiсть многошумну,

І дам обдуманий наряд;

Люблю iх нiжки; та навряд

Чи пар хоч три на всю Росiю

Найти струнких жiночих нiг.

Ах, довго я забуть не мiг

Двi нiжки!.. Серцем я старiю,

Холону, – а й тепер вони

Менi тривожать тихi сни.

XXXI

Коли ж i де, в якiй пустинi,

Безумче, ти забудеш iх?

Ах, нiжки, нiжки! Де ви нинi?

Де мнете квiти лук ясних?

Пiд схiдним пещенi промiнням,

Ви на снiгу, для вас чужиннiм,

Не вiдпечатали слiдiв:

Любили нiжних килимiв

Ви голубливе дотикання.