Главная » Серьезное чтение » Осінні узори (сразу полная версия бесплатно доступна) Роман Іваничук читать онлайн полностью / Библиотека

Осінні узори

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Осінні узори». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

Краткое содержание книги Осінні узори, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Осінні узори. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.

«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Осінні узори читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Осінні узори без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

І враз… На каменi, неподалiк вiд мене, сидiла дiвчина в голубому платтi – невiдомо, звiдки й коли прийшла сюди, – сидiла й замрiяно дивилася, як трiпоче пiдвiшена на сонячному променi чайка, як падае в солону кип’ять i виринае зi здобиччю, радiсно кигикаючи.

Я не зводив з неi очей, затамувавши подих. Ревниво поглядав на iнших чоловiкiв i радiв, що нiхто, крiм мене, не помiтив ii, i обурювався в душi, що не помiчають цiеi краси сотнi байдужих очей.

Але ж i я, i я не знаходив ii до сьогоднi!

А дiвчина не бачила нiкого – морський вiтер дотикався до ii обличчя м’якими пучками, лопотiв оксамитовою пеленою бiля ii вух, – нiкого, крiм чайки, що обривалася з сонячного променя i падала на хвилi.

І мабуть, тому що дiвчина вмiла бачити цю чайку, була такою чарiвною. Можливо, i мiй друг, якби мав зiр, пiзнав би тепер нову красу, яка затьмарила б чари останнього його зримого дня.

Слiпий спитав, чому я раптом замовк, я стиснув йому руку – тихо, тихо! – i вiн зрозумiв.

– Ти знайшов?

– Так…

– Нещасливi ви, зрячi.

Завтра iнша краса витiснить твою нинiшню мрiю. Я ж бо свою на все життя зберiг.

Минали хвилини чи, може, години, я благав ii: «Поглянь на мене!»

Вона вiдчула мiй погляд, повернула голову i сказала, кивнувши рукою на море:

– Дивiться!

І я тепер уперше в життi побачив розсипанi по морю сонячнi озерця, мiрiади рiзнобарвних сонячних озер.

Це було друге вiдкриття краси свiту, це був другий мiй фокус краси всесвiту, i я збагнув, що вiдтепер менi було дано бачити iх тисячi в своему життi.

Я не розпитував дiвчини, звiдки вона, боявся, що вiд моiх слiв згасне краса ii очей, вiдлетить чайка, ображена, а те невловиме щастя бачити це все пропаде, мов бульбашки перламутровоi води в пiску. Коли оглянувся, дiвчини вже не було, вона зникла, наче привид, i я тодi закляв це мiсце: «Ти вернешся сюди!», я тричi по три заклинав цими словами камiнь: «Ти вернешся сюди!»

…Уночi розбурхалось море, i я не спав. Цiлу нiч розмовляв з дiвчиною.

«Я шукав тебе весь вiк. Вiдколи вперше дiзнався, що ти е на свiтi – моя велика краса.

Ти вернешся, щоб я пiзнав тебе до кiнця, наситився твоею красою».

«Не поспiшай узяти вiд мене все за один раз. Та це i неможливо. Я – вiчне твое щастя пiзнання, i мене ти будеш знаходити й вiдкривати все свое життя».

«Нi, я хочу знати тебе одну, так, як мiй друг».

«І бiльше нiчого? Твiй друг ослiп».

«Я хочу припасти до тебе, мов до квiтки».

«Я – лише перша квiтка на твоiй левадi. Будь обережний.

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Осінні узори, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Роман Іваничук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги