Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Творцем музичного iнструмента барбад е уславлений на всьому Сходi мервський музика Барбад Мервезi, який служив керiвником музичного салону при дворi царя (590–628) Хисрова Первезi. Уд – музичний iнструмент, що звучав на туркменськiй землi з давнiх часiв i до XVIII ст. Є свiдчення, що на ньому були закрiпленi шовковi струни. У наукових джерелах аль Фарабi називають людиною, яка прикрiпила до уда п'яту струну для розширення його музичних можливостей. Уд регулярно згадуеться в туркменськiй класичнiй лiтературi.

Танбур. Узбецький учений Ф. Караманов, який присвятив себе вивченню середньоазiйськоi музичноi культури, справедливо вiдзначае, що танбур е музичним iнструментом багатьох народiв Сходу i Середньоi Азii. На туркменськiй землi вiн використовувався до XVII–XVIII ст. Цей музичний iнструмент з маленькою голiвкою i довгим грифом, що чимось нагадуе дутар, виготовляеться з тутового, абрикосового чи горiхового дерева. Танбур мае три струни, а його лади складаються з 16–19 зв'язаних шовкових струн.

Гра на танбурi здiйснюеться при допомозi спецiального срiбного чи металевого кiрiшкакара, який одягаеться на вказiвний палець. Свiдчення про використання танбура туркменами можна зустрiти в епосi «Герогли» та iнших творах туркменськоi класичноi лiтератури.

Чен. Про те, що чен був нацiональним музичним iнструментом туркменiв, е в епосi «Герогли», а також у творах класикiв туркменськоi лiтератури, великих Сейдi i Махтумкулi. Коли у 1941 роцi створювався Туркменський державний оркестр народних iнструментiв, чен входив в його iнструментальний ансамбль.

Та через деякий час через вiдсутнiсть виконавцiв був виключений.

Канун. Старовинний музичний iнструмент, широко розповсюджений серед схiдних народiв. У давнi часи канун бiльше використовували араби i турки, та поступово про нього дiзналися в Іранi, Афганiстанi, на Кавказi, а також у Середнiй Азii. Починаючи з IX–X ст. i по XVIII ст. на туркменськiй землi канун використовувався пiд час свят.

У наукових джерелах е свiдчення про те, що Мухаммет Фарабi був вiртуозом гри на канунi. Згадуеться про iнструмент у творах поета-класика Андалiба. Нинi канун знову у вжитку.

Ікiдiллi. Турецький музикознавець Газил-шал у своiй книзi «Ікiдiллi в азiйських та анатолiйських туркменiв» (1958 р.) вiдзначае, що на цьому iнструментi, як i на гiджаку, грають при допомозi смичка, що його в цих краях iнколи називають «окли гопуз». У виданiй в Москвi у 1973 р.