Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

У ходi дослiджень було встановлено, що у iндiйцiв зберiгся музичний iнструмент берi, який зовнi дуже нагадуе туркменський.

Джул-джули (свистики). В минулому у туркменiв було багато дитячих духових музичних iнструментiв з керамiки у виглядi усiляких тварин та iнших фiгурок. І хоч у побутi вони не збереглися, iх зразки були знайденi пiд час археологiчних розкопок. Деякi з них знаходяться в археологiчному музеi Інституту iсторii при Кабiнетi Мiнiстрiв Туркменii, у шкiльних музеях, у приватних колекцiях. Декотрi свистики мають ладовi отвори, в iнших iх немае.

Всi вони володiють одинаково м'якими вiдкритими звуками. Дослiди довели, що цi дудочки здатнi видавати як найпростiшi мелодii, так i iмiтувати складний пташиний спiв. Цi музичнi iнструменти вважалися дитячими iграшками. Вiдомо, що й дiти виконували на них рiзноманiтнi мелодii. Так що джул-джули мають бути визнанi справжнiми музичними iнструментами. Вiдомi приклади, коли у свiтовiй музичнiй культурi подiбнi дитячi свистики вдосконалювалися i використовувалися у великих оркестрах.

Гопуз. За давнiх часiв дуже популярний у туркменських жiнок музичний iнструмент. Традицiя туркменських жiнок збиратися, грати на гопузi i наспiвувати «Ляле» описана у давнiй легендi «Узуклар». Не зважаючи на те, що гопуз давно вже виготовляеться з металу, найдавнiшi зразки були зробленi з дерева i навiть костi. Умiлi виконавицi на гопузi, використовуючи ритмiчнi змiни в об'емi 5–6 голосiв, зумiли створити кiлька народних мелодiй для цього iнструмента.

Музики

Карнай. Вважаеться, що цей старовинний музичний iнструмент, часто згадуваний в туркменському епосi «Герогли», а також у народних дестанах, дiйшов до наших днiв у первiсному виглядi. Довжина карная сягае майже двох метрiв. Вiн зроблений у виглядi труби iз залiза чи бронзи i у такому виглядi й понинi iснуе у багатьох середньоазiйських та схiдних народiв. Карнай не використовувався для самостiйноi гри. Вiн, в основному, супроводжував вiйськовi походи, попереджав про атаку, своiми звуками сповiщав про перемоги, радiснi подii.

Цей музичний iнструмент згадуеться у вiршах поета Кятiбi.

Тебiл. Старовиннi зразки тебiла являли собою мiдну чи бронзову чашу, на неi натягувалася вовча шкура. Тебiл використовувався на весiллях i святах в ансамблi з гопузом, сурнаем, шатликом, удом, кануном, вiн надавав ритмiчностi танцювальним мелодiям. Цей музичний iнструмент брали з собою пiд час вiйськових походiв, застосовували на полюваннi.