Бікфордів світ

Усерединi прожектора зародилася вогняна точка й поступово розповзалася по рефлекторнiй стiнцi.

– Давай його вертикально! – запропонував Горич.

Шофер погодився. Вони ослабили затискачi, вирiвняли барабан так, аби промiнь iшов перпендикулярно землi, й знову закрiпили.

Прожектор поволi оживав. Спочатку в небо йшов ледве помiтний стовпчик розсiяного свiтла, хвилин через п'ять свiтло сфокусувалось i зробилось яскравим та монолiтним. Стовп усе вище пiднiмався над землею. Горич, шофер i пасажир напружено, задерши голови, стежили за ним.

– Довго розiгрiваеться, – похитав головою Горич.

– Елемент старий, – кивнув шофер.

– Зате остигае ще повiльнiше, – зiтхнув пасажир. – Із цiею штукою миттево в пiтьмi не розчинишся! Краще вiдiйти.

Вони вiдступили метрiв на двадцять вiд машини.

Промiнь повiльно пiднiмався вгору. Раптом вiн зупинився, немов наткнувшись на деяку непрозору перепону.

– Що я казав! – радiсно вигукнув пасажир.

Шофер i Горич мовчали. Шофер втомився напружувати шию.

Вiн опустив голову i помасажував собi потилицю.

– А що з того, якщо навiть твоя правда?! – несподiвано запитав вiн пасажира.

Пасажир перестав усмiхатись i якось дико глянув на шофера.

– Як?! Але ж це единий вихiд! – почав було пояснювати вiн.

– Бачу, – уривчасто i голосно сказав Горич.

Пасажир переможно подивився на шофера.

Шофер кинув погляд угору.

– Так, схоже, що твоя правда… – мовив тихо вiн. – Ну а далi?

З боку мiста донiсся гарматний залп, i через мить снаряд, немов мушка, що метнулася перед полум'ям свiчки, прошив упоперек яскравий свiтловий стовп прожектора i розiрвався попереду на грунтовiй дорозi.

Грудки землi й осколки глухо заторохтiли по землi та машинi. Вiдразу ж кинувшись на землю, прожекторники втиснулися в неподатливий неживий грунт, позбавлений навiть найнасущнiшоi трави.

Снаряди посипались один за одним. Стовп свiтла став для збожеволiлого командира артилерiйськоi батареi сигналом до вiдкриття вогню.

Важко залишитися сповна розуму, коли вже три роки тривае пiдвищена бойова готовнiсть за цiлковитоi вiдсутностi военних дiй.

Горич схопився i стрiмголов помчав до машини. Шофер, пiдвiвши голову, дивився йому вслiд, а пасажир берiг обличчя на свiтле майбутне. Смiливець заплигнув на кузов i клацнув тумблером.

Свiтловий стовп почав опускатись i розсiюватися, змiшуючись iз темрявою.

Горич незграбно перегнувся через борт i плигнув униз.