Енн із Зелених дахів

Можливо, вiн був абсолютно правий, вважаючи так, тому що на вигляд вiн був досить дивним – з нескладною фiгурою i довгим сивим волоссям, що спускалося на його сутулi плечi, i пишною, м'якою темною бородою, яку вiн носив вiдколи йому виповнилося двадцять рокiв. Насправдi, вiн i в двадцять виглядав так само, як в шiстдесят, хiба що без сивого волосся.

Коли вiн дiстався Брайт Ривер – потягу не було видно. Вiн подумав, що ще дуже рано, тому прив'язав коня у дворi невеликого готелю Брайт Ривер i пiшов до будiвлi станцii.

Довга платформа була майже порожньою; единою живою iстотою була дiвчинка, що сидiла на купi черепицi в самому ii кiнцi. Метью, ледве помiтивши, що це дiвчинка, бочком пройшов повз неi якнайшвидше, не дивлячись в ii сторону. Якби вiн подивився туди, вiн навряд чи змiг би не помiтити напружену скутiсть i очiкування в усiй ii фiгурi. Вона сидiла там, чекаючи чогось або когось, а оскiльки сидiти i чекати було единим ii зайняттям, то вона сидiла i чекала з усiх сил.

Метью зiткнувся iз станцiйним доглядачем, який замикав касу, щоб встигнути додому до вечерi, i запитав його, чи скоро прибуде потяг, який за розкладом мае бути о п'ятiй тридцять.

? Цей потяг прибув пiвгодини тому i рушив далi – вiдповiв цей жвавий службовець. – Але там був пасажир, якого висадили для вас – це маленька дiвчинка. Вона сидить онде на черепицi. Я запитав ii, чи не хоче вона пiти до дамськоi кiмнати для очiкування, але вона дуже серйозно повiдомила мене, що вважае за краще залишитися зовнi.

Тут бiльше можливостей для уяви – сказала вона. Незвичайна дiвчинка, повинен визнати.

? Я не чекав на дiвчинку, – сказав Метью розгублено. – Я приiхав за хлопчиком. Вiн мае бути тут. Мiсiс Спенсер обiцяла привезти його з Новоi Шотландii.

Станцiйний доглядач присвистнув.

? Думаю, тут якась помилка. – сказав вiн. – Мiсiс Спенсер зiйшла з потягу з цiею дiвчинкою i доручила ii менi, сказавши, що Ви i Ваша сестра узяли ii з дитячого будинку, i скоро за нею приiдете.

От i все, що я знаю про це. І я не бачив тут iнших дiтей-сирiт.

? Я не розумiю, – сказав Метью безпорадно, бажаючи, щоб Марiлла була поруч, щоб допомогти йому впоратися з цiею ситуацiею.

? Ну, ви краще запитайте дiвчинку, – сказав станцiйний доглядач недбало. – Я думаю, що вона в змозi сама все пояснити – язик у неi добре пiдвiшений, це точно. Можливо, у них не було таких хлопчикiв, якi вам потрiбнi.