Енн із Зелених дахів

? Ну, ми ж не беремо дiвчинку, – сказала Марiлла, неначе отруення колодязiв було чисто жiночою справою i не торкалося хлопчикiв. – Я нiколи не мрiяла узяти дiвчинку на виховання. Цiкаво, навiщо мiсiс Спенсер це робить. Втiм, вона може узяти собi увесь дитячий притулок, якщо така думка спала iй на думку.

Мiсiс Рейчел хотiлося залишитися до приiзду Метью з прийомним хлопчиком. Але помiркувавши, що це займе принаймнi двi години, вона вирiшила пiти до будинку Роберта Белла i розповiсти усi новини.

Це, безумовно, буде сенсацiею, а мiсiс Рейчел дуже любила робити сенсацii. Отже, вона пiшла – на велике полегшення Марiлли, яка за останню годину вiдчула, що ii сумнiви i страхи вiдроджуються пiд впливом песимiзму мiсiс Рейчел.

? Отакоi! – вигукнула мiсiс Рейчел, коли вийшла на стежку. – Це дiйсно схоже на сон. Шкода менi цю бiдну дитину. Метью i Марiлла нiчого не знають про дiтей, i вони чекають, що вiн буде мудрiший i розсудливiший за свого власного дiдуся, якщо у нього коли-небудь був дiдусь, що сумнiвно.

Здаеться якось дивно думати про дитину в Зелених Дахах – там нiколи не було дiтей. Метью i Марiлла були вже дорослими, коли будувався цей будинок. Якщо вони i були коли-небудь дiтьми, а в це важко повiрити, коли дивишся на них. Я б нi за що не хотiла опинитися на мiсцi цього сироти. Серйозно, менi його шкода!

Так вiд щирого серця сказала мiсiс Рейчел кущам дикоi троянди. Але якщо б вона могла бачити дитину, яка в цей час терпляче чекала на станцii Брайт Рiвер – ii жалiсть була б ще бiльшою.

Роздiл 2. Метью Касберт дивуеться

Метью Касберт i гнiда кобила неспiшним пiдтюпцем проiхали вiсiм миль до Брайт Рiвер. Дорога була чарiвна, вона проходила повз акуратнi будиночки, що чергувалися iз запашними ялицями i долинами, де цвiли дикi сливи. Повiтря було солодким вiд аромату яблуневих садiв i лугiв, зникаючих на горизонтi в багряних спалахах; а маленькi пташки спiвали «Тiнь-тiнь» неначе раз на рiк був лiтнiй день.

Метью отримував задоволення вiд поiздки, за винятком тих моментiв, коли вiн зустрiчав жiнок i йому доводилося кивати iм – на Островi Принца Едуарда ви повиннi кивати усiм зустрiчним, незалежно вiд того, знаете ви iх або нi.

Метью боявся усiх жiнок, окрiм Mарiлли i мiсiс Рейчел; у нього було неприемне вiдчуття, що цi загадковi iстоти таемно смiються над ним.