Знеболювальне і снодійне

Найкраще, коли безнадiйно проваленi спроби всi.

Нiхто не зарадить: ми поруч спокiйно куримо

або лежимо в травi чи спимо в автобусi.

Тепер кожен дотик лиш дотик один з мiльйонiв,

тепер, коли не боятись нарештi можна

за власну свободу, за певнiсть своiх кордонiв, —

найкраще, що ми порожнi.

* * *

Катi Г.

Вересень накочуеться, нiби приплив.

Незручне взуття, заживають колiна збитi,

i всi подряпини – слiди неймовiрних див, —

затираються, сходять, залишаються в лiтi.

Велосипеди в дощ нiби кораблi,

припнутi на рейдi без вiтрил i без пасажирiв.

Шкiра просить пiску i свiтла. Усюди, де ми були, —

проголошено зараз неосяжний i недосяжний вирiй.

Лiтнi тераси згортаються, нiби фронт.

Загортатися в пледи, здаватися пiзно, пiзно.

І якщо дихати – то тепер тiльки рот у рот,

до останнього не пускати мiж себе чужих, випадкових, рiзних.

Лiтаки не затримуються, нiби розклад страт.

Голi плечi в натовпi безпомiчнi, недоречнi.

Безвiдмовний час, найдосконалiший апарат,

врештi витисне з кого завгодно безнадiйне прощання у кiлька речень.

Кiт у чоботях

Це моi поля i моi сади.

Це моi фортецi у далинi.

Моi пасовиська бiля води

i моi рибини на мiлинi.

При дорозi яблунi i айва,

зеленiе хмiль, зрiе виноград —

все мое: трава, у травi мишва,

а над нею мат польових бригад.

Мiй Чумацький Шлях i в могилах прах,

сорок сiм чудес, всi АЕС i ГЕС,

дим вогнiв в лiсах i кадил в церквах,

i туман увесь iз озер i плес.

Це моi комбайни i трактори,

фабрик чорний пiт й лихоманка жнив.

Сутiнки зiйдуть на моi двори,

i моi жiнки заведуть там спiв.

Це моi кордони i наркота,

це моi наливки i самогон,

це моi сини в теплих животах

достигають в мрiях про закордон.

Моi божевiльнi вiд дня до дня

восхваляють Господове iм’я.

Це моя краiна. І вся хуйня

в цiй краiнi також лише моя.

То чого ж ти хочеш, безжальний свiт?

Що ж мене висмоктуеш у журбi?

Я i певний брiд, i смачний обiд,

i жiнок, i рибу вiддав тобi.

Розтисни кулак, напрямок чи знак

помiняй на все неземне й земне —

де ховаеш ту, котра просто так,

без мого усього прийме мене.