Перейти темряву

Але вiн знае правило: спочатку мама приймае гостей i на Мiку – нуль уваги, потiм – обiд для нього. Хiба що зi столу можна щось непомiтно стягнути. Або Льоля занесе до його кiмнати бутерброд…

– Нарештi! – кричить мама з кухнi.

– Ось i наш герой! – солодким голосом каже сусiдка.

Мiка ii не любить. Вiн сам чув, як та казала, що в його мами е «волохата лапа». Але скiльки Мiка не придивлявся до маминих нiг – нiякi вони не волохатi! І не «лапи» зовсiм. Бреше!

Якби це було правдою, хiба б маму показували в кiно?! А мама у Мiки – вiдома артистка.

Вiн це бачив на власнi очi по телевiзору!

Щоправда, фiльм цей бiльше чомусь не крутили – i мама плакала. Проте, е кiлька маленьких фiльмiв, що крутять весь час – про мило, про якийсь «педiгрiпал», про пральну машину…

І скрiзь у головнiй ролi – вона! У цих стрiчках взагалi тiльки вона – красива, молода, усмiхнена, справжня кiнозiрка! Ось – стоiть пiд душем, оголена, уся в пiнi, мов морська царiвна, повертаеться i каже всьому свiтовi: «Мило «Ідеал» зробить вашу фiгуру iдеальною!»

Або – сидить зверху на пральнiй машинi в бiлому пухнастому халатi, гойдае стрункими нiжками i притискае палець до вуст: «Тс-с-с… Нiхто не почуе, як ти спиш…» І всi це бачать.

Коли мама бере його з собою до магазину, то Мiка часто чуе шепiт у черзi: «Це ж – вона? Ну та, що гола в пiнi миеться?» Маму це дратуе, а Мiка – пишаеться. «Я ще iм усiм покажу!!!» – сичить мама. А Мiка думае – що вона ще збираеться показати?

І все нiби-то йде добре, тiльки зовсiм не зрозумiло, чому мама вважае, що вiн, Мiка, зiпсував iй життя? Так i сказала колись Льолi (це Мiка сам чув, коли пiдслуховував): «І чому я вчасно не зробила аборт?! Повiрила тому покидьку, мовляв, не кине, одружиться, вивезе ледь не до Голлiвуду – народила! І що тепер? Ролики? А на що я здатна ще, адже у мене няньок немае – анi матерi, анi бабусi, щоб сидiли б iз цим недоумком!»

А хiба погано мати ролики, мiркував Мiка, вiн, наприклад, мрiе про ролики… Та мама нiколи iх не купить…

…Мiка хоче iсти, але думка про слоiк iз живнiстю зiгрiвае душу, поiсти можна й потiм.

Тим бiльше, що краем ока вiн помiчае, як мама ховае до морозилки коробку з тортом, що принесла сусiдка. До морозилки – це означае, що торт увесь зроблений iз морозива, та ще зверху посипаний ягодами та шоколадною стружкою! І, певно, його увесь не з’iли, якщо мама ховае його в холодильник.

Мiка прослизае до своеi кiмнати.