На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лемберг. Небо над Віднем». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Исторические приключения. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лемберг. Небо над Віднем

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Лемберг. Небо над Віднем, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лемберг. Небо над Віднем. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Богдан Коломійчук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Богдан Коломійчук (нар. 1984 р.) – український письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож». Автор збірок детективних оповідань «Таємниця Єви» (2014) та повістей «В’язниця душ» (2015). Усі три книжки вийшли друком у видавництві «Фоліо». У творах письменника поєднуються захоплюючий сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти.
До книжки увійшов детективний роман «Небо над Віднем» та повість «Остання справа комісара Вістовича». Роман розповідає про загадкові події, що мали місце у Львові, Будапешті та Відні на початку Першої світової війни. На виставці у місті Лева зникла одна з найцінніших коштовностей Габсбурзької династії, яка до того ж має здатність змінювати плин часу. До справи береться львівська поліція на чолі з комісаром Вістовичем, а протидіє їм російська «охранка».
Лемберг. Небо над Віднем читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лемберг. Небо над Віднем без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Я хочу, щоб ви примiряли цей дiамант, – трохи схвильовано сказав вiн, – примiряли в мене на очах i… щоб нiчого, окрiм цiеi коштовностi не було на вашому чудовому тiлi…
Вiн чекав, що Емма спалахне гнiвом. Знав, що його нахабнi слова дорого йому обiйдуться. Проте жiнка навiть не зашарiлася.
Вона дивилася на нього спокiйно i трохи насмiшливо, як дивилася, мабуть, Артемiда на горе-мисливця Актеона, що потроху перетворювався на оленя. Потiм, не сказавши анi слова, вийшла з кiмнати i швидкими кроками повз виставкову вiтрину з несправжнiм дiамантом подалася до виходу.
Наступного дня Емма прокинулась пiзно. В своему великому помешканнi неподалiк Оссолiнеуму вона жила сама, якщо не враховувати глухувату служницю, котра з’являлася у чiтко встановлений час в тих самих мiсцях, виконуючи ту саму роботу. Тож господиня вiднайшла у передпокоi своеi спальнi давно схололу каву i неапетитну випiчку, до яких не було бажання торкатися. Кiлька годин тому це був би вiдмiнний львiвський снiданок, проте зараз панi Штайнер мала за краще вийти i прогулятися до улюбленоi цукернi.
Саме тому, що Емма полюбляла самотнiсть i довгий час не приймала в своему помешканнi навiть друзiв, ii здивував i навiть трохи злякав вiзит незнайомця. Вiн сидiв у вiтальнi спиною до сходiв, тож не одразу помiтив господиню. Жiнка також зауважила гостя випадково, спускаючись донизу. Глухувата Стефа, видно, провела його сюди, повiдомила, що господиня наразi вiдпочивае, попросила зачекати, а потiм просто забула…
– Доброго ранку, панi Штайнер, – першим привiтався гiсть, зводячись на ноги.
– Мене звати Адам Вiстович, – представився вiн, коли господиня привiталась у вiдповiдь, – я заступник директора полiцii.
– Он як, – жiнка не приховала здивувавання, – чим завдячую такiй честi?
– Чому б вам не пiдшукати собi iншу служницю? – замiсть вiдповiдi запитав полiцейський. – Ця, схоже, не надто старанна.
– Стефа невiд’емна частина цього дому, – стримуючи роздратування, пояснила Емма, – вона вiддавна тут, i кожен, хто орендуе цей будинок, зобов’язани залишити ii в себе на службi.
– Чи були ви знайомi з таким собi Фелiксом Пройманом, панi Штайнер? – перебив ii полiцейський.
Емма не поспiшала вiдповiсти. Сотнi причин, чому варто було б заперечити це знайомство, промайнули в ii головi.









