Геніальне кохання

Перед тим цiлий рiк вона угробила на стосунки з Борисом, який виявився лiнивим котярою, що живе лише примiтивними iнстинктами – поiсти, поспати, ну i на великi свята ще дещо.

Щоправда, Борис ходив на роботу, на якiй, як вiн запевняв, дуже втомлюеться. Хоча вона не розумiе, що там такого втомливого в офiсi з ремонту комп’ютерiв. Сиди та пальцями длубайся у залiзяччi. Хлопець вiн був не дурний, мав м’яке незлостиве серце, але страшенно пасивний.

Кудись витягнути його у вихiднi було майже неможливо. Вiн ладен цiле життя провести в лiжку з лептопом на пузi, жуючи бутерброди з ковбасою.

Потрiбнi були титанiчнi зусилля, аби витягнути Бориса на природу чи бодай у кiно. Про театр i заiкатися не варто. Не дивно, що у своi тридцять вiн уже мав проблеми iз зайвими калорiями i на п’ятий поверх не мiг пiднятися без задишки.

Вони розiйшлися мирно, без претензiй. Яна просто перестала до нього заходити. Для чого витрачати даремно час, коли зрозумiло, що воно – не твое? Як каже тато, баба з воза – коням легше! Краще вже самiй проводити вечори за цiкавою книжкою чи захопливим фiльмом.

Яна все-таки була дiвчиною неабиякого розуму i волi. Недарма ii Ромашка вже за рiк роботи призначив на завiдувачку фондiв. Тож важкий перiод сумнiвiв у нiй тривав лише до прийняття рiшення, а далi все вiдбувалося автоматично: раз-два й вiдрiзано. Боляче тiльки в момент ампутацii. Ну ще й тиждень-два, поки рана загоiться. Якраз доти, поки Бориско схаменувся, що нема кому млинцiв напекти й подати у лiжко.

Вона завзято чистила бiлi рiвнесенькi зубенята, викидаючи iз себе рештки невдоволення.

Далi хутко поснiдала традицiйною вiвсянкою з родзинками i молоком, поцiлувала сестричку в щiчку й побiгла на метро.

З Юлею у них склалися непростi взаемини. Вони по-сестринськи любилися, але якийсь дух суперництва постiйно витав помiж ними. Можливо, якби була бiльша рiзниця у вiцi, то вони б так ревниво не ставилися одна до одноi.

Особливо загострилися iхнi стосунки пiсля того, як Яна зробила все можливе, аби Юля розлучилася зi своiм хлопцем з Москви.

Це ж треба: у нас – вiйна, нашi вояки вмирають на Донбасi, а вона плете амури по Інтернету з росiянином. А може, це витiвки ФСБ, якi заманюють украiнцiв у своi сiтi? І Яна гризла сестру доти, поки та нарештi не здалася. Ще й батькiв зворохобила, котрi, бачачи, як хапають у заручники невинних украiнцiв у Росii, суворо заборонили молодшiй доньцi будь-якi контакти з Дiмою. Бо ж виманить бiдолашну дитину, а потiм масти собi голову.