Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Судовi рiшення приймалися таемним голосуванням, яке здiйснювалося за допомогою камiнцiв. Подiбна практика iснувала в багатьох iнших грецьких мiстах-державах.

У Херсонесi велика увага придiлялася фiнансовим питанням. Державна скарбниця перебувала у вiданнi рiзних осiб, якi обиралися народними зборами й звiтувалися перед ними про здiйсненi витрати. Так, агораноми спостерiгали за порядком на ринку, астiноми – за точнiстю мiр ваги та об’ему.

До найважливiших посадових осiб належали номофiлаки, якi мали право накладати покарання, призначати послiв тощо.

Як звичайно, такi посади iснували в грецьких мiстах-державах, де були сильнi впливи аристократii. Займали iх вихiдцi з аристократичних родин.

Мiтрiдат VI Евпатор

Існувала в Херсонесi навiть посада гiмнасiарха, який займався питаннями фiзичного виховання. Власне, таким питанням в античних полiсах придiлялася велика увага.

Збереглася низка пам’яток полiтичноi думки, що виникли в Херсонесi й дають нам уявлення про його державний устрiй.

Це «Присяга херсонесцiв», «Договiр Херсонеса з понтiйським царем Фарнаком І», «Декрет херсонесцiв на честь Дiофанта» та iншi.

Херсонесцям, як i жителям iнших мiст-держав пiвнiчного узбережжя Чорного моря, доводилося вести численнi вiйни. Так, у II ст. до н. е. полiс вiв тривалу вiйну зi скiфами. Херсонес змушений був звернутися по допомогу до понтiйського царя Мiтрiдата VI Євпатора, який послав до Криму великий загiн на чолi з полководцем Дiофантом.

Останнiй розгромив скiфiв. Проте пiсля цього полiс потрапив у залежнiсть вiд держави Мiтрiдата.

Пiсля смертi цього правителя ситуацiя в басейнi Чорного моря помiтно змiнилася. Херсонесцi захотiли позбутися залежностi вiд царiв Боспорськоi держави, ставши пiд римський протекторат. Гай Юлiй Цезар прийняв Херсонес пiд опiку Риму. Щоправда, пiзнiше римськi iмператори то пiдпорядковували полiс боспорським царям, якi були iхнiми союзниками, то надавали йому «свободу», якщо потрiбно було стримати амбiцii цих союзникiв.

Столиця Боспорського царства Пантiкапей

З другоi половини І ст. н. е. Херсонес став важливим осередком римських вiйськ у Пiвнiчному Причорномор’i. Тут розташувалася значна вiйськова залога, а в порту – велика флотилiя римлян.

Пiсля розпаду Римськоi iмперii на захiдну й схiдну, Херсонес вiдiйшов до схiдноi, яку в лiтературi iменують Вiзантiею.