Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Готи одними з перших серед «варварських» племен прийняли християнство. Їхнiм хрестителем став священик-мiсiонер Ульфiла (311–383)[35 - Waitz G. ?ber das Leben und die Lehre des Ulfila. Bruchst?cke eines ungedruckten Werkes aus dem Ende des 4. Jahrhunderts. Hannover, 1840. P. 77.]. Вiн переклав значну частину Бiблii готською мовою, створивши для цього абетку. Таким чином у готiв з’явилася писемнiсть, що було важливим чинником для становлення держави з писаними законами. Інша рiч, що готи, якi зазнали сильного удару вiд гунiв i втратили свою державу Оюм, так i не змогли повною мiрою скористатися плодами роботи Ульфiли.

Як уже говорилося, готiв iз теренiв сучасноi Украiни витiснили гуни[36 - Про гунiв див.: Менхен-Хельфен О. История и культура гуннов / пер. с англ. Л. Игоревского. М., 2014; Приходнюк О. Гуни та протоболгари в Європi. К., 1999; Томпсон Э. А. Гунны. Грозные воины степей / пер. с англ. Л. Игоревского. М., 2008.]. Це був кочовий народ, який, iмовiрно, походив iз теренiв нинiшнiх Монголii та пiвнiчного Китаю й належав до тюркських народiв (щоправда, з приводу iхнього походження iснують й iншi версii).

Близько 370 р. гуни пiдкорили iранське плем’я аланiв, яке займало територiю на лiвому березi Дону. Пiсля цього вони на украiнських теренах розгромили готiв, лiквiдувавши державу Германарiха; удерлися до Пiвнiчного Причорномор’я, де зруйнували грецькi мiста-держави цього регiону. Пiд владою гунiв опинилося також слов’янське населення, яке проживало тодi на територiях сучасноi Украiни.

Зазнаючи тиску гунiв, готи пересувалися на захiд, вступивши на терени Римськоi iмперii. 378 р. вестготи розбили вiйсько iмператора Валента. А 410 р. вони першими серед варварiв пограбували Рим.

Ульфiла проповiдуеготам

Гуни також чинили напади на землi iмперii. 408 р. вони вдерлися до Фракii, 415 р. – в Іллiрiю, до 420 р. зайняли Паннонiю (сучасну Угорщину), фактично перетворивши ii в центр своеi кочовоi держави.

Дехто з украiнських патрiотично налаштованих авторiв намагався й намагаеться представити гунiв ледь не як слов’ян – предкiв сучасних украiнцiв.

Праукраiнцем у них постае й Аттiла, який перетворився в Гатила. Однак тут маемо спробу видати бажане за дiйсне. Слов’яни, бувши частиною держави гунiв, все-таки не перетворили цю «швидкоплинну» державу в слов’янську.

У серединi V ст. держава гунiв досягла пiку своеi могутностi за часiв правлiння iхнього зверхника Аттiли, який, iмовiрно, народився в степах нинiшньоi Украiни.