Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Християнська Церква за часiв Ярослава Мудрого виступала важливою складовою Руськоi держави, будучи ii основним iнтегратором. Також Церква мала завданням забезпечувати соцiальну стабiльнiсть, соцiальну комунiкацiю – горизонтальну й вертикальну.

Киiв за часiв Ярослава Мудрого перетворюеться в сакральне мiсце. Вiн отримуе не лише Софiю Киiвську, яка е конкурентом Софii Константинопольськоi, а й також Печерський монастир, який у певному сенсi е «замiнником» Афону. Складаеться враження, що за «рiвнем сакральностi» «матiр городiв руських» перевершуе столицю Вiзантii.

Хоча батько Ярослава Мудрого, Володимир, прийняв християнство i здiйснив певнi кроки для християнiзацii Русi, все ж складно говорити про значне поширення цiеi релiгii в його державi. Проблематично вести мову й про структуру християнськоi церкви на Русi за часiв Володимира. Вважаеться, що тодi було засновано кiлька епархiй. Чи iснувала тодi митрополiя – це залишаеться пiд питанням. «Повiсть минулих лiт» про митрополитiв за часiв Володимира нiчого не говорить.

Перша там згадка про киiвського митрополита вiдноситься до 6547 року (1039 р. вiд Рiздва Христового). Називаеться його iм’я – Феопемпт[186 - Лiтопис руський. С. 92.]. Це були часи Ярослава, коли вже iснувала Софiя Киiвська. Щоправда, у Новгородському першому лiтописi е згадка про трьох киiвських митрополитiв до Феопемпта. Їхнi iмена – Леонтiй, Михаiл та Іоанн[187 - Там само.]. Проте, що це були за люди й коли вони перебували на митрополичому престолi, – не вiдомо.

У «Повiстi минулих лiт» порiвняно небагато говориться про християнськi дiяння Володимира. Маемо на сторiнках лiтопису рiзнi мiфи про «вибiр вiри», а також суцiльну апологетику, коли язичник, а, отже, грiшник, Володимир протиставляеться християнину, тобто праведнику, Володимиру. Про конкретнi дiяння князя на користь Церкви лiтопис говорить дуже мало.

Інша справа – Ярослав Мудрий. Про його християнськi справи чимало йдеться на сторiнках «Повiсть минулих лiт».

Найважливiшою церковною справою Ярослава Мудрого була побудова Софii Киiвськоi, а також комплексу церков i митрополичих споруд бiля цього храму. Подiбнi до Софii собори були побудованi в Новгородi та Полоцьку.

Одним iз головних повiдомлень «Повiстi минулих лiт», яке стосувалося церковноi дiяльностi Ярослава Мудрого, е iнформацiя про поставлення киiвським митрополитом Іларiона. Про це говориться пiд роком 6559 (1051 р.