Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття

Здавалося б, що може бути спiльного в математики з географiею? Втiм, розрахунки – дуже важлива галузь географiчних знань. Завдяки iм мандрiвники визначали свое мiсцезнаходження пiд час подорожей, картографи складали мапи, а правителi визначали розмiр своiх володiнь. У головному трактатi аль-Хорезмi мiститься багато цiнних порад: як визначити широту будь-якоi мiсцевостi, яким чином дiзнатися довжину «косоi години» (прийнятоi в арабському свiтi одиницi часу, що дорiвнювала однiй дванадцятiй свiтлого або темного перiоду доби), знаючи день року й широту мiсцевостi, та безлiч iнших корисних вiдомостей.

Осередком культурного життя Багдада був Будинок мудростi, який називали ще Скарбницею мудростi. Головною його дорогоцiннiстю була величезна бiблiотека, де мiстилися твори iноземних авторiв багатьма мовами. Були тут також двi обсерваторii, в яких астрономи вiдкривали таемницi зiрок та планет.

Ще один трактат аль-Хорезмi – «Книга картини Землi» – безпосередньо належить до географii.

У ньому вчений об’еднав усi географiчнi данi, якi були вiдомi на той час рiзним народам. Щоб зрозумiти цiннiсть його працi, досить згадати, що в трактатi наводяться координати 2402 географiчних об’ектiв! Не дивно, що книга аль-Хорезмi тривалий час лишалася чи не найточнiшою енциклопедiею, якою користувалися i купцi, i правителi, i вченi.

Аль-Хорезмi

Арабська наукова лiтература постiйно поповнювалася новими трактатами. Особливо поширеними були зiджi – твори, в яких пiсля короткоi вступноi частини автори наводили астрономiчнi й географiчнi таблицi.

Один з найвiдомiших – «Сабейський зiдж», написаний арабським астрономом аль-Баттанi, – мiстив перелiк 93 краiн та 200 населених пунктiв.

Наприкiнцi X – на початку XI столiття був написаний ще один всесвiтньо вiдомий трактат – «Канон Масуда про астрономiю та зiрки». Його автором був видатний хорезмський учений – аль-Бiрунi. Вiн не тiльки зробив розрахунки географiчних координат бiльш нiж 600 населених пунктiв, але й заснував новий напрямок в арабськiй географii – краiнознавство, створивши роботи «Індiя» та «Огляд Ірану», якими й досi користуються iсторики.

Поруч iз теоретичними дослiдженнями, в яких цiлi сторiнки було вiдведено пiд складнi розрахунки, iснували й iншi книжки, присвяченi видатним мiсцям та рiзним дивам всiляких краiн. Вони нерiдко були неточними, але пробуджували в читачiв жадобу мандрiв i будили iхню уяву.