Заклик до любові

Навряд чи е хтось, кому вiдкрили таку iстину: для того щоби бути по-справжньому щасливим, е одне i тiльки одне, що ви маете зробити: позбавитися програмування, звiльнитися вiд отих прив’язаностей.

Коли люди натрапляють на цю очевидну iстину, iм стае лячно вiд думки, скiльки болiсних зусиль потребуватиме вiдмова вiд iхнiх прив’язаностей. Але процес цей зовсiм не болiсний. Навпаки…

Вiдмовлятися вiд прив’язаностей – це абсолютно чудове завдання, якщо iнструмент, що ви використовуете для звiльнення вiд них, це не сила волi чи самозречення, а спостереження.

Усе, що потрiбно зробити, – це:

1. Вiдкрити очi i побачити, що насправдi ви зовсiм не потребуете цього об’екта прив’язаностi.

2. Просто усвiдомте, що ви були запрограмованi, пiдданi промиванню мiзкiв, аби думати, буцiмто не зможете бути щасливi або не зможете жити без цiеi конкретноi людини чи речi.

Згадайте, яких страждань ви колись зазнали, коли були певнi того, що нiколи не будете щасливi, бо ж втратили когось або щось, таке дорогоцiнне для вас.

Але що сталося потiм? Пройшов якийсь час, i ви якось призвичаiлися до нового стану, причому почуваетеся досить непогано, чи не так? Це мало б стати для вас «дзвiночком», вказати на фальшивiсть вашого переконання, на трюк, який ваш запрограмований мозок зiграв з вами.

Прив’язанiсть – це не факт. Це переконання, така собi фантазiя у вашiй головi, набута через програмування.

Якби та фантазiя не iснувала у вашiй головi, ви б не мали прив’язаностей. Ви б любили речi й людей i щиро втiшалися б ними, проте, будучи вiльним вiд помилкових переконань, основою вашоi любовi до них не була б прив’язанiсть.

І, за великим рахунком, чи iснуе якийсь iнший спосiб отримувати справжне задоволення вiд чогось?

VI. Тепер прогляньте, немов би за списком, усi отi вашi прив’язаностi. І, звертаючись до кожноi особи чи предмета, який спаде на думку, скажiть: «Насправдi я зовсiм до тебе не прив’язаний.

Я лишень вводив себе в оману через переконання, що без тебе я не почуватимуся щасливим».

Просто зробiть це чесно й щиросердно, i своiми очима побачте ту змiну, що станеться всерединi вас:

«Я насправдi зовсiм не прив’язаний до тебе. Я просто обманював себе через переконання, що без тебе менi не бути щасливим».