Заклик до любові

Медитацiя 5

Ваш розум творить нещастя

Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Божее Царство ввiйти!

    (Марк 10:25)

Що потрiбно зробити, аби стати щасливим?

Щось зробити для цього не можете анi ви, анi будь-хто iнший. Чому? З тiеi простоi причини, що ви вже щасливi – тут-таки й зараз. Тож як можна стати тим, ким ти вже е?

Якщо це так, то чому ж ви не вiдчуваете цього щастя, котре вже й так ваше?

Тому що ваш розум творить нещастя, постiйно й увесь час. Позбудьтеся страждання, викиньте його зi свого розуму, i щастя, яке постiйно було вашим, негайно з’явиться на поверхнi.

Як саме позбутися нещастя?

Знайдiть, що його спричиняе, i погляньте на цю ситуацiю, рiшучо i неухильно. Воно автоматично вiдпаде само по собi.

Тепер, якщо поглянете уважно, то побачите, що е одне, i тiльки одне, що спричиняе нещастя.

Ім’я йому – Прив’язанiсть. Що таке прив’язанiсть?

Прив’язанiсть – це емоцiйний стан чiпляння за щось, викликаний переконанням, що без певноi речи чи без певноi людини ви не можете бути щасливим.

Цей емоцiйний стан чiпляння складаеться з двох елементiв; один з них позитивний, а iнший – негативний. Позитивний елемент – це спалах задоволення й захоплення, те радiсне збудження, яке ви вiдчуваете, коли отримуете те, до чого прив’язанi. Негативний елемент – це вiдчуття загрози й напруження, яке завжди супроводжуе прив’язанiсть.

Подумки уявiть когось, хто похапцем ковтае iжу у концтаборi: однiею рукою вiн пiдносить iжу до рота, iншою захищае ii вiд сусiдiв, котрi тут-таки вхоплять ii, щойно той послабить захист.

Це буде iдеальний образ залежноi людини.

Тож прив’язанiсть самою своею природою робить вас вразливим для емоцiйних потрясiнь i завжди погрожуе розбити ваш внутрiшнiй спокiй.

Тож як можна сподiватися, щоб людина з прив’язаностями увiйшла у той океан щастя, що називаеться Царство Боже? Так можна сподiватися, що верблюд пройде через вушко голки!

Отже, ось у чому трагедiя прив’язаностi: якщо ii об’ект не можна отримати, вона спричиняе нещастя.

Але якщо його досягнуто, вiн не стае причиною щастя, вiн просто дае спалах задоволення, що супроводжуеться втомою i знемогою. До того ж, звiсно ж, присутня тривога, що можна втратити об’ект своеi прив’язаностi.

Ви можете сказати: «А чи можу я мати хоча б одну прив’язанiсть?»

Звичайно. Можете мати стiльки, скiльки забажаете. Але за кожну прив’язанiсть платите цiну втраченим щастям.