На нашем сайте вы можете читать онлайн «Хто не ризикує». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Хто не ризикує

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги Хто не ризикує, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Хто не ризикує. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джеффри Арчер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця».
Романом «Хто не ризикує» (2019) Джеффрі Арчер відкриває нову серію про детектива Вільяма Ворвіка, героя романів Гаррі Кліфтона із «Хроніки Кліфтона», протягом якої він пройде складний шлях від звичайного констебля до комісара поліції. Події в романі розпочинаються, коли Вільям закінчує університет та, на превелике невдоволення свого батька, провідного адвоката з кримінальних справ, вирішує приєднатися до Міської поліції Лондона, а не бути його учнем у суді, маючи гарні перспективи стати в майбутньому успішним адвокатом. Проте Вільям, на відміну від свого батька, прагне не захищати багатих лиходіїв, а ловити і запроторювати їх за ґрати, тож він таки наполягає на своєму й отримує кінець кінцем таку бажану роботу в поліції – хоч і з невеликою зарплатнею, але з великим ризиком для життя. Та чи вдасться Вільяму Ворвіку стати гарним поліцейським і хто допоможе йому в цьому, читайте в новому романі Дж. Арчера «Хто не ризикує».
Хто не ризикує читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Хто не ризикує без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Отже, ти склав свiй iспит на детектива? – спитав вiн Вiльяма, передаючи йому тарiлку.
– Дiзнаемося тiльки за кiлька тижнiв, – вiдповiв хлопець, передаючи матерi миску з брюссельською капустою. – Та я не надто оптимiстично налаштований. Але ти будеш радий дiзнатися, що я вийшов у фiнал чемпiонату зi снукеру в нашому вiддiлку.
– Снукер? – спитав батько так, нiби вперше чув про цю гру.
– Так, це одна з речей, якоi я там навчився за цi два роки.
– То ти виграеш? – поцiкавився батько.
– Навряд чи.
– Отже, ти провалив свiй iспит, а тепер ще й збираешся програти в цьому, як його…
– Цiкаво, чому саме брюссельська капуста, а не бельгiйська? – сказала Марджорi, намагаючись вiдволiкти чоловiка та сина вiд черговоi дуелi.
– Бо вперше ii знайшли на околицях Брюсселя, i з того часу бельгiйцi називають ii саме так.
– Ти як енциклопедiя, – посмiхнулася Марджорi й подивилася на доньку.
– А якщо ти склав цей iспит, – продовжував сер Джулiан, якого не вдалося вiдволiкти питаннями етимологii, – скiльки часу мае пройти, перш нiж ти станеш справжнiм детективом?
– Пiвроку, може, рiк.
– То, може, одразу до Скотленд-Ярду? – саркастично поцiкавився батько.
– Це неможливо. Спочатку треба себе добре проявити i тiльки потiм можна подавати заявку до святоi святих. Проте завтра я вперше туди пiду.
Сер Джулiан кинув рiзати.
– Навiщо?
– Я ще не знаю, – зiзнався Вiльям. – Головний подзвонив менi у п’ятницю та наказав прибути до командора Гоксбi о дев’ятiй ранку в понедiлок, проте не сказав чому.
– Гоксбi, Гоксбi… – задумливо повторював сер Джулiан, насуплюючи лоба. – Чому менi знайоме це iм’я? А, точно, ми з ним якось стикалися в однiй справi про махiнацii, коли вiн ще був головним iнспектором. Вражаючий свiдок. Дуже добре пiдготувався, я навiть не змiг нi за що зачепитися.
– Розкажи менi бiльше, – попросив Вiльям.
– Занадто низький як для полiцейського. Будь уважним, такi зазвичай розумнiшi за iнших. Також вiдомий як Яструб. Спочатку кружляе над тобою, а потiм летить вниз та хапае своiми пазурями.
– Бачу, i тебе схопив, – прокоментувала Марджорi.
– З чого ти це взяла? – спитав сер Джулiан, наливаючи собi вина.
– Бо ти запам’ятовуеш тiльки тих свiдкiв, якi беруть гору над тобою.











